В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун наголосила, що саме зелені насадження в містах є ефективним засобом у боротьбі зі спекою та забрудненням повітря, а отже алергіями, і закликала не рубати тополі.
"Він (тополиний пух, - ред.) може потрапляти в очі чи до носа, але він лише механічний подразник, а не алерген. А загострення алергії викликає цвітіння диких злаків, як то тимофіївки, яке в часі збігається з дозріванням насіння тополі. Саме пилок злаків розноситься вітром і викликає алергію", - наголосила Супрун.
Водночас вона підтвердила, що тополі дійсно можуть викликати алергію, але навесні, в березні чи квітні, коли квітнуть чоловічі дерева.
"Алергія, зазвичай, розвивається на кілька алергенів - приміром, пилок тополі, берези, полуницю, чи молоко або арахіс. Можна уявити, що всі тополі і берези в місті щезли, але всі алергени в будь-якому разі зникнути не можуть", - написала урядовець.
Вона нагадала, що алергія - це невиправдана реактивність імунної системи конкретної людини.
"Масштабне дослідження чинників, що впливають на поширеність алергії, екземи та ринокон’юктивіту показали, що ранній контакт із пилком захищає від розвитку алергій, а не навпаки. Тобто пилок тополь та інших рослин, який ми вдихаємо в ранньому дитинстві, захищає нас від алергії в майбутньому. З котиками та генетично зумовленою астмою, до слова, та сама історія - пухнастики зменшують ймовірність розвитку астми в дитини", - зазначила Уляна Супрун.
Вона додала, що пасивне куріння, пліснява в помешканні, раннє лікування антибіотиками, забруднення повітря зваженими частками та оксидами сірки і азоту збільшують імовірність розвитку в дитини алергії чи астми.
Алергікам вона порадила піти до лікаря і з’ясувати, на що саме і коли розвивається алергія. Тут стануть в пригоді аналізи і харчові тести. Лікар пропише препарати, що допоможуть пережити алергію з якомога меншим дискомфортом.
"Коли в повітрі пилок, на який у вас алергія, варто щільно зачиняти вікна, вмиватися та промивати носа, аби зменшити контакт", - порекомендувала урядовець.
Вона наголосила, що муніципальні служби з благоустрою, у свою чергу, мають знищувати бур’яни, утримувати газони підстриженими, але не під корінь, не в спекотний день, і не на світанку у вихідний, та не допускати появи злаків, які колосяться, чи амброзії.
Крім того, миття вулиць також сприяє зменшенню кількості алергенів і просто бруду в повітрі.
Супрун підкреслила, що саме зелені насадження в містах є ефективним засобом у боротьбі з міськими острівцями спеки та забрудненням повітря, а отже алергіями.
За її словами, дерева очищають повітря від газів та зважених часточок.
Найбільш ефективними є змішані насадження різної висоти, що ростуть близько до джерел забруднення, тобто вздовж доріг.
"Найбільш ефективними очищувачами повітря є хвойні дерева, а також дуб і падуб (останній відомий як елемент різдвяного декору), а також старі і великі верби, катальпи, платани, липи, клени та не дуже поширені в нас гінкго та гледичія колюча. Остання формує широку крону та ідеально підходить до створення затінку на вулицях", - написала Супрун.
Вона зазначила, що для найбільшого ефекту в місті мають бути широколистяні дерева, хвойні та чагарники, що рівномірно ростуть і утворюють затінок, адже просто парків і скверів замало для боротьби із забрудненим повітрям, високою температурою і одним з їхніх наслідків - алергією.
