Свято-Михайлівський Золотоверхий собор відзначає 19-ту річницю свого відновлення

Сьогодні головний кафедральний храм Православної Церкви України – Свято-Михайлівський Золотоверхий собор – відзначає 19-ту річницю свого відновлення.

Зведений у 1108-1113 роках онуком Ярослава Мудрого, князем Святополком-Михаїлом, Золотоверхий монастир мав особливе значення для киян, адже був збудований на честь архістратига Михаїла, небесного покровителя Києва. У XVI столітті він вважався одним із найбагатших і найкрасивіших храмів та був одним із найвідвідуваніших серед паломників. У XVII-XVIII століттях він став центром відновленої Київської митрополії.

Проте у ХХ столітті Михайлівський Золотоверхий собор, який пережив татаро-монгольські та інші чужинські набіги, не встояв перед більшовицькою навалою. Радянська влада монастир закрила, у 1934 році постановила знести, а у серпні 1937 року – висадила собор у повітря.

На початку 90-х років перший Патріарх Української Церкви Мстислав (Скрипник) та Олесь Гончар заговорили про необхідність відродження цього форпосту православної віри. У 1995 році відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря стала загальнодержавним пріоритетом, у 1998-му відновили дзвіницю монастиря, через два роки – був освячений і відновлений собор.

Так зруйнована радянською владою святиня українського народу знову воскресла і сьогодні дарує вірянам силу Божої благодаті, а також захист у непрості моменти вже сучасного життя. Згадаймо сумні події 2013 року, коли дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря вперше за вісім століть били у набат. Тоді наш собор став прихистком для киян під час силового розгону Євромайдану. Духовенство та студенти Київської православної богословської академії допомагали пораненим, носили медикаменти та гарячі напої, у трапезному храмі святого апостола і євангелиста Іоана Богослова був облаштований імпровізований шпиталь, а в самому соборі люди спали і лікувалися, ставили крапельниці. У серпні 2015 року на мурах Михайлівського Золотоверхого монастиря з'явилася «Стіна пам'яті полеглих за Україну».

Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир став не просто храмом з цеглинок, а Домом Божим, втіленням справжньої Божественної любові, яка проявляється в любові до ближніх. Його двері завжди відкриті для кожного.