В’ятрович про мовний закон: «Для Росії мова – це зброя, і нам потрібна своя»

Було б значно краще, якби закон про державну мову ухвалили ще 20 років тому – це убезпечило б Україну від багатьох потрясінь, можливо, і від втрати територій. Адже до 2014 року «мовне» питання вже втратило б свою політичну гостроту, а відтак Росія не мала би можливості маніпулювати «русскоязычным населением».

Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович на телеканалі ZIK.

Володимир В’ятрович переконаний, що Закон України «Про функціонування української мови як державної», який здобув колосальну підтримку у Верховній Раді, дійсно буде працювати.

«Ми надто довго боролися за цей закон, надто довго небайдужі громадян готували та «проштовхували» текст цього закону. Надзвичайно важливу роль у тому, що цей закон був ухвалений, відіграло кілька людей. Це народний депутат України Микола Княжицький, який від свого Комітету з питань культури і духовності контролював роботу. Це народний депутат Ірина Подоляк та голова ВРУ Андрій Парубій, який поставив це питання найважливішим, і пропри всі перипетії та виборчу кампанію, довів ухвалення закону до переможного завершення», – наголосив Володимир В’ятрович.

Він впевнений, що розгляд законопроекту в передвиборчий період не пов’язаний безпосередньо з виборами. Натомість затягування його ухвалення зіграло на руку країні-агресору та її владі.

«Відсутність і затягування ухвалення цього закону якраз і були прекрасним пасом для президента РФ Путіна. Буквально днями ми почули його заяву про надання паспортів населенню ОРДЛО, і аргументуванням такого кроку було таким, що там проживає «русскоязычное население». Тобто саме наявність російськомовного населення і є підставою для розгортання агресії, так само, як це було в Грузії. Для Росії мова – це зброя, і якщо ми хочемо захиститися, нам потрібна своя зброя – нею є закон про українську мову як державну», – підкреслив Володимир В’ятрович.

Як повідомляла УМ, народні депутати ухвалили закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. За це рішення проголосували 278 парламентарів.

Закон визначає українську мову єдиною державною та офіційною мовою країни.

Місцевій владі заборонено втручатись у порядок застосування української мови.

Спробу надання офіційного статусу будь-якій іншій мові трактуватимуть як "дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу", а це тяжкий злочин.

Дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов'язує кожного громадянина володіти державною мовою.

Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.

Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.

Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом року.

У кожному регіоні планується створити центр з безкоштовного вивчення української мови.

Вільно володіти мовою зобов'язане широке коло осіб: від президента, членів уряду й депутатів усіх рівнів, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів.

Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев'яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад.

Ця ж комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації.

Багато політиків критикували ранні версії законопроекту за "мовних інспекторів", які мали з'явитись в Україні для контролю обов'язкового використання державної мови.

Дану норму виключили, проте контролювати виконання закону все ж будуть. Цим займеться уповноважений із захисту мови.

Підсилений секретаріатом та штатом представників, він буде розглядати випадки порушень мовних прав громадян та бездіяльності органів влади.

До уповноваженого може звернутись кожен громадянин.

Якщо він встановлює порушення закону про мову з боку компанії, то складає відповідний протокол.

Після цього у суб'єкту господарювання є 30 днів на усунення порушення, якщо цього не зробили, або ж переступили закон знову, то уповноважений може сам оштрафувати "мовного" порушника.

Сума штрафу від 5 100 до 6 800 гривень.

Компанія може оскаржити рішення у суді, або ж має сплатити стягнення протягом 15 днів.

Невиконання вимог уповноваженого про отримання інформації призведе до штрафу у 1 700 - 3 400 гривень.

Норма про штрафи почне діяти за шість місяців після призначення уповноваженого.

Новий закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська, але представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту ще й своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах - у спецкласах і групах.

Окремо вказано, що мовою національних меншин можуть навчатись у національних культурних товариствах.

У державних закладах одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Мовою ЗНО також має бути тільки державна, крім іспитів з іноземних мов. Ця норма почне діяти з 1 січня 2025 року.

У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська.

Окремі університети за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проекті закону такої можливості немає.

У грудні Верховна Рада відмовилася продовжувати до 2023 року перехідний період мовної статті закону про освіту, яка передбачає отримання освіти у середній та старшій школі тільки державною мовою.

Проти цієї норми активно виступає уряд Угорщини, який наразі намагається блокувати співпрацю України й НАТО.

Продовжити перехідний період рекомендувала і Венеційська комісія, яка проводила аналіз українського закону про освіту.

Відповідну норму вдалося включили до закону про мову.

Супровід усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів в Україні мають проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.

При цьому за художньої необхідності можна використовувати й інші мови.

Усі афіші та квитки мають виготовляти українською мовою, а іншу, якщо й використовувати, то її шрифт має бути не більшим за український.

Назви та імена виконавців можна писати й іншими мовами за умови дублювання українською.

Мовою музейної справи та виставок також визначають виключно українську, але інформація про музейні предмети може дублюватись іншими мовами.

Іноземні фільми в Україні необхідно демонструвати з озвученням або дубляжем українською мовою, ця практика вже існує.

Закон дозволяє використання у фільмі непродубльованих реплік іноземною мовою, але обов'язково з українськими субтитрами.

Кількість таких реплік у фільмі не має перевищувати 10%, щоправда, це діятиме тільки для тих фільмів, які вийдуть у прокат через два роки після початку дії закону.

Закон збільшує частку української мови в ефірі, через п'ять років після початку дії закону вона моє складати 90% для національних телеканалів і радіо. Для регіональних — мінімум 80%.

Окрема норма і спеціальна схема стосується мовників кримськотатарською мовою чи іншими мовами корінних народів. Для них квота становить (за формулою державна мова + мова корінного народу) 75%, з яких не менше 30% становитиме українська.

А от що дуже збентежило видавців газет та журналів України, так це зобов'язання перевести всі друковані видання на українську мову.

Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов'язково буде українською.

Усі мовні версії мають бути однакові за змістом та обсягом. Така новація може суттєво збільшити вартість видання газет та журналів, якщо власники все ж таки вирішать друкуватись двома мовами, а не тільки українською.

Окремо прописано, що у кожному місці продажу друкованих ЗМІ назви видань українською мають становити не менше половини.

На ЗМІ кримськотатарською, англійською і мовами ЄС ці норми не поширюються. Для російської виключення не роблять.

Інтернет-ЗМІ також мусять мати головну сторінку українською мовою.

Щоправда, новації щодо друкованих ЗМІ почнуть діяти через 30 місяців після ухвалення закону.

Новий мовний закон може суттєво посилити видавництво україномовних книжок, хоча дані норми й почнуть діяти за два роки.

Кожне видавництво планують зобов'язати щорічно видавати не менше половини назв книжок українською.

Схожа норма стосуватиметься книгарень — там мають продавати не менше 50% українських назв.

Для спеціалізованих книжкових магазинів (книгарні іноземної літератури, підручників іноземних мов) дана норма не діятиме.

Книговидавці та продавці матимуть дворічний перехідний період на підготовку до цієї норми.

Комп'ютерні програми, які продають в Україні, повинні мати інтерфейс українською, англійською, або мовами ЄС. Російська мова не підходить.

Частково це може вплинути на відеоігри, де часто основною мовою товарів для України є російська, вочевидь, відтепер її замінить англійська.

Державні органи мають право використовувати програми виключно українською, або якщо це неможливо — англійською.

Сайти та сторінки компаній і ЗМІ в соцмережах повинні мати українську версію, яка має ту ж інформацію, що й версії іншими мовами. На це вони мають 18 місяців.

Мовою обслуговування у всіх закладах незалежно від форми власності має також стати українська, як і в інтернет-магазинах.

Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою.

Закон передбачає перехідний період у 18 місяців для підготовки для впровадження такої практики.

Мовою реклами також буде виключно українська мова, а винятки мають прописати в законі про національні меншини.

Дана норма набирає чинності через шість місяців після самого закону.

Політична агітація має бути виключно українською мовою, хоча інколи її можуть дублювати мовами національних меншин, також закон запроваджує необхідність субтитрування або перекладу українською жестовою мовою.

За невиконання норм закону передбачена не тільки відповідальність перед спеціальним уповноваженим, але й загальна адміністративна, яка почне діяти через три роки після вступу закону у силу..

За порушення застосування мови у діловодстві, Збройних силах та правоохоронцями можна отримати штраф від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами - 3 400-5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ - 6 800-8 500 гривень.

У інших випадках - 3 400-5 100 гривень. Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500-11 900 гривень.