Балет кранів та гранд-опера «Неро»: Троїцький пройшов по воді

На Азовському судноремонтному заводі в Маріуполі відбувся показ балету кранів та гранд-опери "Неро".

Унікальний перформанс став головною подією цьогорічного фестивалю сучасного мистецтва StartUp ГогольFest.

Постановка здійснена як сайт-специфік проект. Суть його – в делегуванні постановочних функцій не пристосованому для театру простору.

Режисер Влад Троїцький вже мав досвід подібних експериментів. Та цього разу він взяв на себе роль культурного першопрохідця не лише в масштабах України.

Річ у тім, що театральними постановками на території непрацюючих закинутих заводів вже нікого не здивуєш. Але Троїцький наважується втілити свій проект на заводі діючому. Ситуація ускладнюється тим, що Маріуполь по суті залишається прифронтовим містом. Та пропри всі складнощі, включно зі спротивом спецслужб, проект реалізовано.

Азовський судноремонтний (АСРЗ) є режимним об’єктом. Тож всі учасники дійства були змушені пройти попередню реєстрацію. Їх пропускали по перепусткам, а речі перевіряли.

Глядачів близько 600 – саме стільки може вмістити "глядацька зала" плавучого доку. На території заводу спеціальні автобуси доставляють публіку в район великої вагової, пункту зважування. Тут знаходиться імпровізований майданчик для перегляду першої частини дійства – балету кранів.

Дочекавшись сутінок, з темряви виринає заводський тепловоз. Він пронизливо гудить, на ньому – голова Гоголя.

Після цього п’ять портових кранів починають рух. Сталевими балеринами керують досвідчені кранівниці АСРЗ. Вони обертають башти, вигинають стріли, синхронно креслять геометричні фігури в нічному азовському небі. Танок відбувається під мінімалістичну музику Романа Григоріва та Іллі Разумейка. Разом з Андрієм Надольським вони виконують ритм-партії, Жанна Марчинська грає на віолончелі. Але кранівниці їх не чують. Їх музика – це чіткі команди по рації.

Після балету глядачі переходять в плавучий док. Довжина його стін – 200 метрів, висота – 15 метрів. 

З одного боку тут розташовано поміст для глядачів, з іншого – великий екран та майданчик для музикантів NOVA OPERA з баритоном Андрієм Кошманом і гуртом ЦеШо. Між глядачами і виконавцями, рівнем нижче – сцена. На ній – актори "ДАХу", маріупольської "Театроманії" і працівники заводу. 

Лунають перші рядки П’ятикнижжя і дійство розпочинається. Звук – це вже традиційний для Григоріва і Разумейка синтез різних музичних стилів і вокальних технік. Світло – це численні прожектори, що з калейдоскопічною швидкістю змінюють картини на індустріальному ландшафті сцени. Рух – це артисти в світловідбиваючих комбінезонах з залізяччям в руках, що танцюють разом зі спецтехнікою.

В певний момент док починають поступово підтоплювати. Непомітно для всіх, артисти опиняються по коліно в воді. Продовжуючи свій танок, вони здіймають хвилі. Все це збігається в єдине: подих м’якого морського повітря і індустріальна міць, нічне небо вгорі і море довкола, що нині затоплює сцену, і рухи, і світло, і тіні, і звуки…

 Зрештою, над цим усім здіймається тридцятиметровий хрест і в Маріуполі настає Великдень.

                                                     Влад Троїцький на фоні балерин

                                      Кранівниця Світлана ще вчора не знала про існування Гогольфесту, нині вона – зірка головної події фестивалю

                         Для балету було задіяно крани трьох моделей: два «Кондори», два «Альбатроси» і один «Кіровець»

                                                   Гоголь-тепловоз

                                                         Глядацька зала перед виставою

                                           Сцена перед виставою

                                            Рятівники патрулюють 

                                  Геометрія балету

                                                  Гранд-опера почалась

                                  Дебют Азовського моря на оперній сцені

                                      Великодній фінал