Зірка фільму «Ополченочка» втекла до України і готова свідчити в Гаазі

Світлана Дрюк, головна героїня "стрічки", про яку за гроші Кремля зняли фільм для окупантів ДНР - "Ополченочка", втекла з окупованої території до України. 

 

 

Світлана Дрюк навіть готова свідчити про всі воєнні злочини Росії на Донбасі в Гаазькому трибуналі, йдеться у сюжеті "ТСН.Тиждень".

 

"Її називали символом Новоросії. Стрімка військова кар’єра: від санітарки - до командування цілим полком. Легендарний командир танкового екіпажу. Прем’єру "фільму" окупанти вже анонсують на День перемоги 9 травня. Але тут така для них халепа - головна героїня "стрічки" - втекла з окупованої території. Незважаючи на високу військову посаду, кар’єру, гроші і почесті - жінка вирішила перейти на бік України", - йдеться в сюжеті.

 

Як зазначається, на окупованих територіях рекламний ролик "Ополченочки" скрізь рекламується як перший блокбастер квазіреспублік.

 

За сюжетом фільму пропагандистів три жінки сідають на танк і під прапором "Новоросії" перемагають українців. 

 

У цих кіногероїнь є реальні прототипи - "ДНРівський" жіночий танковий екіпаж.  Позивний командира - "Вітерець". Справжнє ім'я - Світлана Дрюк. 

 

"Просто зараз, коли окупанти готуються до прем'єри, "Вітерець" піднімає келих за Україну і розповідає про співпрацю з українською контррозвідкою.

 

 Ювелірна операція контррозвідників - вони вивели Світлану з окупованої території. До сьогоднішнього дня "Вітерець" вдало водила за ніс своїх колишніх роботодавців, розповідаючи про те, що перебуває в Ростові в особистих справах", - йдеться в сюжеті ТСН.

 

Після втечі Світлана декілька місяців відправляла "селфі" з України, переконувала, що перебуває в Росії.

 

"Поки, за легендою, я в лікарні в Росії", - розповідає вона.

 

 - Мені кажуть, ти воювала, ти вбивала людей, так, я в чотирнадцятому році стала начальником штабу дивізіону. Я себе не виправдовую, просто тоді був такий час, і я виконувала те, що мені говорили", - каже Світлана.

 

 Але особистий мотив змусив її повністю змінити своє життя і опинитися на українському боці: "Я маю тут, сподіваюсь, друга, який мені набагато ближчий. Він співробітник спецслужби. І ставлення всіх хлопців, які беруть участь у моїй нинішній долі, дуже відрізняється від того, що я там бачила. Не шкодую".

 

Світлана доправила на підконтрольну Україні територію документи, які доводять, що найновішу техніку Росія перекидає через кордон на Донбас.

 

Світлана вже була за межами окупованої території, але двоє її дітей, Дмитро і Наталя, залишались у Донецьку. Працювати з контррозвідкою вона була готова лише за однієї умови - якщо до вільної України доправлять її дітей.

 

Етап за етапом, Дмитра та Наталю виводили з Донецька. Один помилковий рух - і їхні життя, як і наших агентів, закінчилися б у підвалі. Але удача була на боці контррозвідників. Світлана зустрічає своїх дітей в затишному містечку біля кордону, йдеться в репортажі.

 

"Я є в базі відомого сайту "Миротворець", і я думав, що нас з сестрою тут одразу схоплять, заарештують, а може й гірше буде. Особливо за сестру переживав, коли сюди їхали. Тому, якби я від першого дня знав би, куди ми їдемо, я б не поїхав. Мама сказала просто, довіртесь мені, все буде добре", - розповідає Дмитро Дрюк.

 

Про десятки кадрових військових Росії Світлана готова свідчити на Гаазькому трибуналі.   

 

"Приїжджаючи до нас, вони відразу ж підписують наказ, за яким вони не мають права спілкуватися з нами, аборигенами, тільки по службі. Їм не можна спілкуватися з жінками, на що вони благополучно хотіли наплювати", - розповідає Світлана.

 

На своїй високій посаді вона отримала доступ до секретного алгоритму, за яким росіяни збираються вводити армію на територію України. Якщо Кремль дасть сигнал, вторгнення виглядатиме так.

 

У кожній військовій частині так званої "ДНР" є пункт приймання особового складу. І там уже підготовлені документи прикриття на кожного з російських солдатів, яких заведуть під виглядом мобілізації місцевих роботяг. На базі одного "ДНРівського" полку за лічені години мають розгорнутися три російських. У масштабах усього Донбасу це близько сотні тисяч солдатів.