Журналістку із Умані звинувачують у шахрайстві з передачею подарунка Петру Порошенку

Видання "Журналісти проти корупції" опублікувало розслідування історії, що трапилася напередодні новорічних свят, але, схоже, що завершиться в суді.

Перша частина історії, за версією автора статті, розпочалася в Карпатах, коли різьбяр по дереву Петро Клапцуняк задувам передати два своїх вироби у подарунок Президенту України. Журналістка з Умані Антоніна Гуцуляк погодилася привезти ікону "Тайної вечері" та дерев’яного годинника у Київ та зняти на відео вручення подарунку Петру порошенку. За таку послугу вона попросила 26 тисяч гривень.

Жінка приїхала в Карпати та, як стверджує Клапцуняк, забрала подарунки та 20 тисяч гривень, але обіцянки не виконала.

"Україна молода" без змін наводить статтю на сайті "Журналісти проти корупції":

Розповім вам дуже цікаву, дивну та майбуть сумну історію, яка відбулась насправді, на свята Нового 2017 року у Карпатах.

Карпатський край, як і вся Західна Україна завжди був гордістю та прикрасою України, не тільки своєю природою, але й творчими, талановитими та духовними людьми.

Гуцульські господарі завше вражали своїми талантами та майстерними виробами по дереву.

Герой нашої розповіді, власник невеличкої майстерні по дереву пан Петро. Винятковий чоловік, який має особисту повагу до Президента нашої країни. Пан Петро вирішив висловити свою пошану та поздоровити з святами Президента України змайструвавши гостинець своїми руками.

Презент вийшов доволі вдалий – чимала дерев’яна ікона “Тайна Вечеря”



та великий двохметровий різьблений годинник до неї (на фото).

Створити такі подарунки виявилось набагато простіше, ніж передати їх власне Петру Олексійовичу без особистого з ним знайомства. Але світ не без добрих людей, тим паче зараз, коли існує Всесвітня мережа, знайти можливо майже що завгодно та кого завгодно.

Тож, через спільних друзів та знайомих трапилась у Facebook пані Антоніна (прізвище якої не буду розкривати у цій статті), що зголосилась доставити подарунок до адресата.

Досить відома українська журналістка та телеведуча з Умані, що живе та працює й зараз серед нас з вами, ствердила, що зможе посприяти привітанню гаранта.

Умови цієї угоди були проголошені наступні:
Дівчина через своїх знайомих передає презент Президенту,
Організовує перевезення подарунків із Карпат до Києва,
Виготовляє відеопоздоровлення від імені пана Петра (як журналіст вона це вміє),
Вручення подарунку знімає на відео та надає це відео нашому герою,
Отримує за це не більше не менше, ніж 1 тисячу доларів, що дорівнювало 26 000 грн.

Укладення цієї угоди відбулось в самих Карпатах, куди героїня приїхала на запрошення, та де герої познайомились особисто та встановили теплі і дружні відносини. На підтвердження яких дівчина отримала сердечний дарунок також и для себе. Його ви теж можете побачити на фото.



Протягом усього часу підготовки, учасники цієї історії підтримували зв’язок, радились, складали слова привітання та дівчина навіть повідомила ім’я Марини Кінах, з якою мала на меті зустрітись.



Хоча наш герой і довірився дівчині, але вирішив розподілити вказану суму на дві частини.

Двадцять тисяч сплатив відразу у Карпатах, а решту пообіцяв відправити, коли отримає підтвердження, що все пройшло вдало. Підтвердженням мав слугувати відеозапис вручення подарунка Президенту.

В цій частині нашої оповідки починає відбуватись щось досить дивне. Якісь злі сили не дають задуманому здійснитись.



Пані Антоніна недужає та потрапляє до лікарні, переносить операцію та на останніх силах, під наркозом, все ж таки передає подарунок адресату. Всю подану інформацію ми дізнались з записів розмови, що були зроблені з пані Антоніною.



Але відео, яке мало б це засвідчити, неймовірним чином не з’являється на пошті протягом численних спроб його відправити.

Очікуючи відео, відправник не квапиться задовольнити наполегливі вимоги сплатити залишок у 6 000 гривень, через що отримує у свою адресу лише звинувачення, образи та місце в Чорному Списку у Фейсбуці.




Залишається тільки здогадуватись, як і чому дівчина потрапила у лікарню, що коштувало таких зусиль у перевезенні габаритного вантажу на замовленій машині та куди поділось уславлене відео, якщо воно існувало?

Хоч пройшов вже немалий відрізок часу, я вірю в покращення, як для нашої держави, так і для нашої героїні та сподіваюсь на її відповідь та позитивне завершення цієї сумної історії.

А поки ж ми залишаємось лише з сумним прикладом можливого чергового «розводу», який і до дого ж можливо зробила моя колега журналіст, що у двоє сумніше.

У юристів те що сталось звучало б так: “Заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)” ст.190 Кримінального Кодексу України.

Я впевнена, що наш герой вклав частинку своєї душі, старання та сили у створення подарунку, який запросто можливо вкрали.

До того ж, такий підхід, що виражає певну підтримку політикам, вже є достатньо незвичним в нашому суспільстві, особливо тепер, де, зазвичай, всі гаразд лише сварити, критикувати та красти один в одного.

Насправді досить сумно фіксувати прірву, яка існує між владою та народом. Відсутність контакту простих людей з Президентом засвідчує певну непрозорість існуючих стосунків. На жаль, знаходяться люди які це використовують і не завжди з добрими намірами.

Тож, оголошуючи цю історію, ми висуваємо її на суд громадськості та не збираємось залишати у такому вигляді.

Багато хто зі знайомих нашого героя здійснював спробу здолати стіну перетинів та передати подарунки нашого героя Президенту, але потерпаючи невдачі, хоча б повертали їх господареві.

Та ми сподіваємось на краще та віримо, що момент вибору, сумління та совісті може настати будь-коли.

Я написала цю історію без прізвищ, бо сподіваюсь, що герої цієї історії у кінці кінців зможуть віришити це питання по-доброму і совість того, хто тут неправий, прокинеться. Однак, якщо цього не станеться, журналістське розслідування продовжиться та спробуємо допомогти розв’язати цю проблему між нашими героями.

Тож, залишайтесь з нами, та незабаром дізнаєтесь, чий будинок прикрашає годинник. Та хто тримає у себе ікону з промовистим сюжетом «Тайної вечері» Ісуса Христа.
 

Продовження історії видання опублікувало під назвою "Виверти української журналістки. В Умані не тільки хасіди. Продовження".

Корупція, крадіжки, брехня та омана – це не лише слова, це наша дійсність, яка буде існувати до поки, ми не припинимо закривати на неї очі. Читайте погрози та виправдання української журналістки з Умані Антоніни Гнатюк.

Здавалось би, журналісти це такі люди, що мають пильнувати за усіма хворобами суспільства та висвітлювати їх на благо усього народу.

Та про яке суспільство, яку майбутню державу та націю ми можемо говорити, коли крадуть навіть журналісти?

Редакція звернулась до Антоніни Гнатюк з проханням прокоментувати статтю “Подарунок Президенту або “Тайна вечеря” Петра Порошенко”, що вийшла напередодні та ще не містила конкретних імен. Відповіддю стали погрози зверненням до суду та нападки на саму редакцію.





Антоніну Гнатюк, ви з легкістю можете знайти у Фейсбуці, як це і зробив, собі на недолю, мешканець Карпат Петро Клапцуняк.



Антоніна – красива жінка, мати гарненької дівчинки, що дуже сумує за нею, коли та хворіє. Бог дарував їй багато талантів, тож дівчина веде активне та публічне життя і спілкується з багатьма людьми.



Петро живе в Яремчі та займається виробами з деревини. Мав мрію від усього серця зробити нашому Президенту подарунок на Різдвяні свята. Та не будь-який, а святу ікону й, зроблений своїми руками, двохметровий годинник.





Петро, як і більшість простих громадян, не знають як, та не мають змоги висловити своє ставлення до влади особисто. Мабуть, наші можновладці бояться та переховуються від народу, адже про прозорі відносини та доступність чиновників говорити важко. Так само, як і тепер Антоніна переховується від Петра.

Та чому ж так відбувається?

Антоніна вважає за потрібне зустрітися у суді та про факт зниклих речей не говорить нічого. Посилається на факт відсутності відео запису, що засвідчував би передачу подарунку з рук в руки.

Дівчина відхрещується від причетності до цієї історії та й взагалі стверджує “що не докажете!”. Складається враження, що використання відеокамери, як і в іншому журналістському проекті
«Прозорий суд», стає єдиним способом досягти правди.

Та факт зустрічі був, чому є фото підтвердження.



Ікона, яку підписав Петро, в подарунок дівчині під час їх зустрічі у Карпатах і зараз знаходиться на Фейсбучній сторінці красуні.



Де зараз «Тайна Вечеря» для Петра Порошенко та великий різьблений годинник до неї?

Ми впевнені, що Президент сам зміг би розпорядитись подарунками та знайти їм правильне місце.

Та цього, нажаль, не сталось через невідомі причини. Маємо тому незаперечне підтвердження з перших рук.




Майбуть ці “невідомі причини” будуть виясняти слідчі.

Можна було б закрити очі і на цю сумну історію, та занадто багато цінностей було спаплюжено.

Люди! Задумайтесь, з кого складається чесне та справедливе суспільство? З нас самих.

«… чесність у прагненні творити спільний з іншими людьми соціальний світ як власний життєсвіт, для чеснот громадянських такий світ набуває конкретики держави та її складових — аж до місцевих громад і сім’ї, як це класично схарактеризував ще Геґель [Геґель, 2000]. Тобто громадянське суспільство у його конкретних втіленнях має стати метою (а не засобом) для наших громадянських вчинків. На цьому шляху особистість якраз і здобуває свою цілісність та гідність.»

Ми вважаємо, що Петро Клапцуняк, має свою позицію та з повагою ставиться до Президента. На відміну від Антоніни Гнатюк, для якої Ікона звичайний “товар”.

Яка ваша думка з цього приводу? Пишіть нам та залишайте коментарі.

Не будьте байдужі та приєднуйтесь до Руху за Справедливість!

Казимира Божок.