Загиблий у Сирії російський полковник Руслан Галицький керував бурятами Донбасу

08:13, 08.12.2016
Загиблий у Сирії російський полковник Руслан Галицький керував бурятами Донбасу

Львів'янин Руслан Галицький загинув у боях за сирійське Алеппо.

Російський полковник, командир 5-ої гвардійської танкової бригади з Улан-Уде Руслан Галицький, який загинув у Сирії у вівторок ввечері, був етнічним українцем, уродженцем Західної України.

 

Перед відрядженням до Сирії він командував відомою бригадою «бойових бурятів» на окупованій частині Донбасу.

 

Це засвідчує журналістьке розслідування видання «Новинарня».

 

У полковника залишилася дружина і троє дітей. Міноборони Росії представило Галицького до звання Герой Росії.

 

Галицький з Галичини

 

«Вчора загинув мій друг, однокашник Руслан Галицький. Ми вчилися в одному взводі, одному відділенні. Він був кращим з кращих – закінчив військове училище (Кремльовку), академію ім. Фрунзе, академію Генерального штабу із золотою медаллю. Призивався з Львова в 1990 році . Справжній патріот нашої спільної батьківщини – СРСР», – пише в інтернеті однокурсник Галицького по МВОКУ ім. Верховної Ради РРФСР Володимир Кузьмін.

 

У коментарях до фотографії загиблого офіцера йдеться, що 12 грудня Руслан Галицький мав отримати звання генерал-майора.

 

«Алеппо буде нашим, Рус! І там стоятиме твій бюст, Брат. А потім і в школі твоїй, на Західній Україні, поставлять. Коли до тями прийдуть», – передає «Комсомольська правда» (пропагадисти Коц і Стешин) слова однокурсника Галицького.

 

Як пише російський сайт «Байкал Daily», військові з 5-ї танкової бригади (Улан-Уде, регіон Забайкалля, Росія) навіть не знали, що їхній командир відбув у відрядження на територію охопленої війною Сирії.

 

Тепер колеги по службі збирають гроші на похорон Галицького.

 

«Скільки здавати – справа добровільна. Про подробиці ж його загибелі нам не кажуть, щоб не деморалізувати. Просто повідомили, що помер у госпіталі. Начебто говорять, що командира можуть представити навіть до звання «Герой Росії», – заявляють товариші по службі, які побажали залишитися невідомими», – передає «Російський діалог».

 

Російські ЗМІ пишуть, нібито в Улан-Уде Галицький переведений «нещодавно», раніше служив у Московському військовому окрузі.

 

Він випускник Військової академії Генерального штабу ЗС РФ 2012 року, закінчив заклад із золотою медаллю.

 

 

Командир «бойових бурятів»

 

Водночас із того ж повідомлення «Росдіалогу» відомо, що у лютому 2016 року Галицький був нагороджений знаком «За ратну службу» з рук губернатора Ростовської області. Тоді полковник був начальником оперативного управління в/ч 64722.

 

Номер частини – зачіпка до розслідування.

 

За даними «Новинарні», засекречена військова частина №64722, де служив Галицький, базується в місті Новочеркаськ Ростовської області. Це місто є одним із перевалочних пунктів та баз підготовки російських окупаційних військ для подальшої участі у війні на Сході України.

 

Відомості про в/ч 64722, її точна адреса тощо не внесені в список «Військові частина Ростовської області». Хоча на довідкових сайтах різних регіонів Росії чимало користувачів намагаються отримати інформацію про цю частину в Новочеркаську.

 

Це є однією з ознак того, що в/ч 64722, за службу в якій полковник Руслан Галицький отримав державну нагороду Росії – одна з ширм для російських загарбників на окупованій частині Донбасу.

 

В/ч 64722 та її керівництво прямо фігурує у відкритих джерелах як учасник низки судових процесів.

 

В одному з розслідувань «Інформнапалму» йшлося про те, що такі судові розбирання стосуються небажання російських військовослужбовців переводитися у Новочеркаськ із регіонів, зокрема з Сибіру й Далекого Сходу,  для подальшої участі у воєнних діях на Донбасі.

 

Крім того, на початку травня 2016 року Головне управління розвідки Міноборони України поширювало повідомлення про те, що ГУР МОУ «ідентифіковано керівний склад Центру територіальних військ (м. Новочеркаськ) Південного військового округу збройних сил Російської Федерації, який безпосередньо здійснює управління бойовими діями на сході України».

 

Українські розвідники тоді ідентифікували полковника Руслана Вікторовича Галицького, як начальника оперативного управління – заступника начальника штабу Центру територіальних військ, що безпосередньо керує російськими військами на Донбасі.

 

«Отже, де-факто приписаний до ППД в Бурятії, полковник Руслан Галицький на практиці був одним із командирів «авангардних» частин, перекинутих військовим керівництвом РФ під кордони України для підтримки інвазії Кремля на Донбасі», - йдеться в розслідуванні «Новинарні».

 

Як відомо, 5-та окрема гвардійська танкова Тацинська Червонопрапорна ордена Суворова бригада збройних РФ (військова частина №46108) постійно базується в Улан-Уде, Бурятія.

 

Її підрозділи, відомі в українських ЗМІ як «бойові буряти», брали безпосередню участь у війні проти України на Донбасі, зокрема в боях за Дебальцеве в лютому 2015 року.

 

Найвідоміший військовослужбовець бригади – рядовий Доржи Батомункуєв – бурят, який вижив у спаленому танку в бою з підрозділом 1-ї танкової бригади ЗСУ. Його навіть відвідував російський співак Йосип Кобзон у госпіталі під час «гастролей» у Донецьку 23 лютого 2015 року («Вы бурят? Как я рад!»).

 

Існує також багато інших свідчень участі кадрових військових та підрозділів 5-ї танкової бригади Росії у війні на Донбасі.

 

Раніше ГУР Міноборони неодноразово повідомляло, що кадрових російських військових після відрядження на Донбас масово залучають до сирійської кампанії.

 

«Одним із таких завербованих був полковник Руслан Галицький – двічі окупант. Як і на Донбасі, в Сирії він долучився до злочинів Російської Федерації, чиї військові за останні кілька місяців убили сотні й тисячі мирних мешканців Алеппо та інших міст Сирії», - констатує «Новинарня».

 

На одному з форумів користувач Pastuh73 (імовірно, це вже згаданий Кузьмін) пише: «Я вчився з Русіком разом. Вчора (6 грудня) всім нам по «вотсаппу» розсилка прийшла. Осколок влучив в основу черепа. Наші хлопці в Москві вже підготували аеромобільний комплекс, але було пізно, оскільки о 5-й ранку він помер. Зараз тіло на базі (вчора ще принаймні було). Його брат відразу повідомить, коли привезуть, і час і місце прощання.»

 

На цьому ж форумі зустрічаються такі коментарі: «Хто ще не зрозумів, що там у Сирії за війна – Галицький загинув заради і в ім’я того, щоб через рік-півтора бармалеї не прийшли до нас на Кавказ і далі. Це зрозуміло? Так що не потрібно ля-ля, і ми все робимо правильно – б’єм ворога на чужій території. Провтикали – доведеться воювати на своїй. Слава герою, вічна пам’ять».

 

Як повідомляла «УМ», Міноборони Росії офіційно підтвердило смерть російського військового радника, полковника Руслана Галицького внаслідок важкого поранення під час запеклих боїв за місто Алеппо у Сирії.

 

За даними російських ЗМІ, полковник Галицький став 23-м росіянином, чия загибель в Сирії визнана офіційно Кремлем.