Маск – «це не Ок»: Байден вимагає від Конгресу виділити ще 24 мільярди доларів на допомогу Україні
Виділити додаткові 24 мільярди доларів для посилення військової підтримки України закликав Конгрес Президент США Джо Байден >>
До портів анексованого Росією Криму і Севастополя, не зважаючи на міжнародні санкції, за два роки окупації зайшло 631 іноземне судно. Водночас, наразі Україна не притягнула до відповідальності жодного капітана або власника судна.
Про це йдеться в розслідуванні міжнародної мережі журналістів-розслідувачів «Центр з дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP).
Експерти нагадують, що 16 червня 2014 року, через кілька місяців після того, як Росія анексувала Крим, Україна закрила півострів для міжнародного судноплавства. Згодом Євросоюз і США також ввели санкції, якими заборонили судам заходити в кримські порти.
«Не дивлячись на це, сотні суден, що плавають під прапорами різних країн, продовжують заходити на півострів», - йдеться в розслідуванні.
Як зазначається, збір інформації про ці кораблі здійснювався низкою урядових і неурядових організацій. Згідно з даними, зібраними Міністерством інфраструктури та неурядовою організацією «Майдан закордонних справ», станом на червень 2016 року, в кримські порти увійшли 602 судна.
Також наголошується, що більшість з суден-порушників мають російську реєстрацію або прапор. При цьому, велика кількість європейських кораблів також продовжує торгувати з окупованим півостровом, незважаючи на санкції.
Так, за останні два роки 24 судна увійшли в Крим під прапорами країн ЄС, 43 судна були зареєстровані в ЄС, а ще 23 судна належать бенефеціарам з Європейського союзу.
Разом з тим, автор проекту «Майдан закордонних справ» Андрій Клименко на своїй сторінці в Facebook заявив, що результати розслідування не відповідають дійсності.
«Автори назвали цифру понад 600. Десь дістали базу ВМСУ і гідрографії, звалили все в купу. Порахували як іноземні судна, ті, що заходили в порти Криму після окупації, українські, з кримських портів, пасажирські та лоцманські катери, буксири, плавкрани (вкрадені у України - тобто «націоналізовані»), записали їх як російські і додали в статистику. Плюс, всі яхти, які роками базувалися на Балаклаву (а вони всі під іноземними прапорами), плюс весь вкрадений у України технологічний флот «Чорноморнафтогазу», - написав Клименко.
За його словами, точна цифра суден, що заходили до Криму, не дивлячись на санкції - 262.
«Можу сказати зараз наступне: торговельних суден (не прогулянкових катерів), які можна віднести до порушників санкцій, за 2,5 року в кримські порти заходило 262. По роках 2014 - 152, 2015 - 175, перше півріччя 2016 - 128. Російських (за прапорами) близько 70%, за судновласниками буде більше. Решта, в основному, під прапорами великих морських держав - Монголії, Того, Танзанії, Палау тощо», - стверджує пан Клименко.
Наразі українські правоохоронці розслідують лише чотири кримінальні справи за фактами незаконного заходу суден в порти окупованого Криму, повідомляє видання «Лівий берег».
Так, у Херсонському порту стоїть заарештоване турецьке судно Kanton: у 2014 році воно заходило у анексований Крим, а у березні 2015 року зайшло у Херсон, де його і заарештували.
Згідно Кримінального кодексу України, притягнути до відповідальності можна лише капітана та членів команди корабля-порушника, яким загрожує до 5 років ув’язнення. Компанію-оператора, яка керує судном, або судновласника покарати вкрай складно - немає юридичних механізмів.
Міністерство інфраструктури збирає інформацію про судна, які відвідують Крим після закриття портів і передає цю інформацію до прокуратури та Міністерства закордонних справ.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін каже, що кожен випадок такого порушення відстежується: «По-перше, ми дуже чітко надаємо офіційний протест. По-друге, для порушників закриваються українські порти, ми звертаємось до інших вплинути на цих порушників, отримуємо майже у всіх випадках офіційні відповіді».
Пан Клімкін згадує судна та країни, які журналісти OCCRP досліджували на предмет порушення українського законодавства. Міністр також запевняє, що останнім часом випадків порушень поменшало.
Виділити додаткові 24 мільярди доларів для посилення військової підтримки України закликав Конгрес Президент США Джо Байден >>
Згідно офіційної інформації Головного управління комунікацій Збройних сил, від початку повномасштабної війни за станом здоров’я з військової служби у запас було звільнено 41 особу вищого офіцерського складу. >>
Спільну заяву щодо питання ексгумацій жертв Волинської трагедії на зустрічі у Варшаві 25 листопада ухвалили міністри закордонних справ Польщі та України Радослав Сікорський та Андрій Сибіга >>
Німеччина до кінця поточного року поставить в Україну близько 150-200 бронеавтомобілів MRAP (Mine Resistant Ambush Protected) з посиленим протимінним захистом. >>
Бронзову медаль на чемпіонаті світу-2024 зі стрибків у воду серед юніорів, який проходить у Ріо-де-Жанейро (Бразилія) здобула представниця України Ксенія Бочек. >>
Із українських закладів вищої освіти упродовж квітня-серпня 2024 року відрахували 23 448 чоловіків, віком понад 30 років. У Міністерстві освіти кажуть, що це одна зі частин боротьби з «повною профанацією вищої освіти». >>