Додай історії. За п'ять років люди з усього світу опрацювали понад 8500 статей про Україну у Вікіпедії
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Біографічна драма «Киснева станція» виходить в український прокат. (Фото: кадр з фільму)
Біографічна драма «Киснева станція» виходить 10 квітня в український прокат.
Про це повідомляє газета Україна молода.
В основі історії – знаковий фрагмент біографії лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, коли в часі збіглися найбільші випробування та загрози для його життя та паростки надій на крихке щастя в умовах тотальної неволі.

1980 рік, СРСР. Багаторічний політичний в’язень Мустафа Джемілєв відбуває заслання у селищі Зирянка в радянській Якутії. Тут він працює на кисневій станції: щоденно наповнює іржаві балони киснем. Його повсякденна монотонна праця нагадує долю Сизіфа.
Боротьба, спротив, кохання на відстані, життя у вигнанні, здобуття свободи попри все. Кохання, якому не судилося бути – і все ж воно сталося
Їхні шляхи не мали перетнутися. Мустафа – дисидент, в’язень режиму, засланий за тисячі кілометрів від дому. Сафінар – молода вчителька, яка живе звичайним життям та має зовсім інші плани на майбутнє. Але доля розпорядилася інакше. Зустріч із Мустафою змінює її назавжди.
«Це історія про те, як любов стає викликом системі. Про кохання, що зароджується в умовах, де немає місця для людяності. І про вибір, який змінює не лише життя двох людей, а й історію цілого народу. Мустафа та Сафінар знаходять одне одного там, де немає ні надії, ні майбутнього – і це найсильніша історія, яку тільки можна розповісти», – розповідає режисер фільму Іван Тимченко.
Дистриб’ютором картини в Україні виступила компанія B&H Film Distribution.

Режисер фільму – Іван Тимченко, автор сценарію Михайло Бриних, у ролях Борис Орлов, Христина Дейлик, Віктор Полторацький, Василь Кухарський, Едем Ібадуллаєв, Вячеслав Жила, Олена Вахрамєєва, Бесо Моісцрапішвілі, Ельзара Бекірова, Зоя Власенко.
Як повідомляла УМ, «Місія 200»: на кінофестивалі в Ризі українська стрічка здобула гран-прі.
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>