Іван Мазепа в бронзі й граніті: до 30 річчя відкриття першого пам’ятника гетьману
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Повертаючи правду про Голодомор, ми маємо зберегти кожен спогад, кожне свідчення про ті часи, особливо від тих, кого вже ніколи не розпитаємо, кажуть музейники. (Фото: Фейсбук Музей Голодомору I Holodomor Museum)
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду.
Як інформує УМ, про це повідомили на сторінці Музей Голодомору I Holodomor Museum у Фейсбуці.
«Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору», — йдеться у дописі Музею на його офіційній фейсбук-сторінці.
Оскільки очевидців тієї трагедії з кожним роком стає все менше, дуже важливо, щоб вони залишили свої сповіді про пережите, кажуть у музеї. Тож його співробітники звертаються до журналістів та українських медіа із проханням переглянути свої архіви — раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Медійників просять подивитись підшивки газет, випуски теле- і радіопередач, знайти такі розповіді і передати в Музей Голодомору. «Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними», — кажуть музейники.
Усім готовим поділитися такими матеріалами вони пропонують писати на адресу [email protected] чи на сторінки Музею Голодомору у соцмережах.
Дещо раніше Національний музей Голодомору-геноциду виступив із закликом до всіх небайдужих долучитися до підписання петиції про позбавлення англо-американського журналіста Волтера Дюранті Пулітцерівської премії. На своїй фейсбук-сторінці музей зазначив, що репортажі Волтера Дюранті початку 1930-х років є яскравим прикладом дезінформації, яка допомагала комуністичному режиму приховувати від світу факти масової смертності від голоду.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На Волині в пункті пропуску «Устилуг» прикордонники вилучили срібні монети вартістю в понад мільйон гривень. >>
Глобальну адвокаційну кампанію «Пам’ятаємо Голодомор – геноцид українців триває» до роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років організовує Світовий конгрес українців. >>
Сьогодні, 11 листопада, виповнюється 136 років з дня народження Федора Федоровича Терещенка - українського авіаконструктора, останнього дореволюційного представника славної династії українських цукрозаводчиків, відомого мецената. >>
Яскравій українській зірці тележурналістики, народному депутатові України І-го скликання (1962-1992) Вадиму Бойку - 5 листопада виповнилося б 62 роки. >>