Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
В історії людства Ключовий момент виявили науковці, пов'язаний з генетичним ризиком розвитку розсіяного склерозу, діабету, шизофренії та інших захворювань.
Як інформує УМ, свої висновки вони опублікували у журналі Nature, пише The New York Times.
Вчені встановили, що близько 5000 років тому європейська ДНК почала виявляти генетичні підписи групи скотарів Ямна, які жили в степах, що простягаються від України до Казахстану.
Вони виявили у кочівників генетичні мутації та припустили, що ці люди були схильні до швидкої імунної відповіді. До свого аналізу вони додали інформацію про мисливців-збирачів із Західної Європи та фермерів Близького Сходу.
Вчені порівняли генетичний матеріал останків та нині живих людей. Таким чином вони відстежили найбільш значні популяційні міграції по світу.
Масив генетичних даних вчені отримали з UK Biobank, де зібрана ДНК-інформація понад 433 тисяч людей, що народили у Великій Британії.
Один з аналізів показав, що мисливці-збирачі із Західної Європи мали багато варіантів генів, які підвищують ризик підвищення рівня холестерину та кров’яного тиску, а також виникнення діабету.
Інший аналіз засвідчив, що у стародавніх фермерів Близького Сходу було багато генів, пов’язаних із тривогою та іншими розладами настрою. Але це не означає, що стародавні люди страждали від цих захворювань.
Наприклад, у сучасному світі діабет спричиняє дешева їжа, насичена цукром, якщо вона становить більшу частину раціону людини. У попередні століття гени високого ризику діабету, можливо, не мали передумов для спричинення захворювання.
Керівник дослідження та генетик з Копенгагенського університету Еске Віллерслев і його колеги виявили, що в деяких випадках ці генетичні варіанти забезпечували древнім народам перевагу у виживанні.
Серед Ямної найбільш поширеними були варіанти, що підвищують ризик розвитку розсіяного склерозу. Дослідження показали, що при такому генетичному наборі імунна система краще протистояла вірусам і бактеріям.
Цікаво, що деякі скелети містили ДНК не лише людей, а й хвороботворних вірусів і бактерій. Багато з цих патогенів не були виявлені у мисливців-збирачів чи навіть перших фермерів у Європі. Але останки Ямної містили генетичні сигнатури низки патогенів, зокрема й збудників чуми.
Водночас Ямна була більш вразливою до хвороб тварин, ніж їхні попередники. Оскільки ці люди залежали від тварин, для отримання м’яса та молока вони перебували в постійному контакті зі своїми стадами.
Експерт з розсіяного склерозу з Оксфордського університету доктор Ларс Фуггер припускає, що в сучасному середовищі людина зіштовхується з меншою кількістю інфекційних захворювань, ніж у минулі століття. Тому сильна імунна система частіше дає збій, атакуючи власний організм.
Наразі єдиним ефективним лікуванням розсіяного склерозу є препарати, які пригнічують імунну систему. Однак він вважає, що цей механізм варто ретельно дослідити та "відкалібрувати".
Як повідомляла УМ, «Ген жайворонка» є спадком від неандертальців.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>