Додай історії. За п'ять років люди з усього світу опрацювали понад 8500 статей про Україну у Вікіпедії
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького дивним чином дуже роздратував допис ВРУ про Степана Бадеру. (Фото: Вікіпедія)
Із облікового запису Верховної Ради України у Twitter після розмови прем’єр-міністрів України та Польщі зник пост присвячений 114-й річниці від дня народження Степана Бандери.
Як інформує УМ, про це повідомило польське видання PAP.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Аркадіуш Муларчик.
"Це знак того, що українці дослухалися до нашого голосу. Хочу дати зрозуміти, що з боку польської держави неприйнятне вшанування Степана Бандери, ідеолога українських націоналістів, який убив десятки тисяч поляків на Волині", – сказав він.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький.
Муларчик додав, що українці мають усвідомлювати, що те, що зараз роблять польський уряд та поляки, має значно більше значення для незалежної, суверенної України.
Водночас він зазначив, що поляки "попереду ще мають роботу", оскільки, на його думку, багато українців не знають про події на Волині.
"Я переконаний, що настане час, коли це питання буде прояснено у відносинах між нашими країнами", – сказав Муларчик.
Польське агентство РАР раніше повідомило, що 1 січня у Twitter Верховної Ради було опубліковано фотографію головнокомандувача Збройних Сил України генерала Валерія Залужного під портретом провідника УПА.
Допис начебто було супроводжено кількома цитатами Бандери й словами: "Нинішня боротьба йде проти Російської імперії. І ці директиви Степана Бандери добре відомі головнокомандувачу Збройних Сил" (щоправда УМ не знайшла такого допису на жодній зі сторінок Верховної Ради в соцмережах).
2 січня прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що обговорить з українським колегою Денисом Шмигалем питання "героїзації" Степана Бандери на офіційних сторінках органів влади України.
Нагадаємо, постать Степана Бандери й раніше була приводом для дискусій у польсько-українських відносинах. У Варшаві його вважають причетним до так званої Волинської трагедії липня 1943 року, яку там називають геноцидом польського населення, а також пропаганди недружнього ставлення до Польщі.
Як повідомляла УМ, Бандера — це про смерть російської імперії і перемогу України.
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>