Репресовані комуністичним режимом: в Україні минулоріч реабілітовано 560 осіб – УІНП
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
Близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Серед українців 32% опитаних схвалюють заборону комуністичної символіки та перейменування населених пунктів і вулиць у межах декомунізації. Негативно до цього ставляться 34% опитаних українців.
Більше позитивних оцінок декомунізації дають жителі Західної України. Менше декомунізацію схвалюють люди віком понад 60 років. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня.
У західних областях позитивно ставляться до декомунізації 45% опитаних, у центральних – 33%, у південних – 22%, у східних – 24%.
Примітно, що близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігається у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.
Водночас, понад 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів; 44% українців ставляться до цього негативно, близько 20% – байдуже.
Позитивне ставлення переважає тільки у західному регіоні – 44% "за" і 30% "проти".
На Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно.
"Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60 – 69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих", - зазначають соціологи.
У результатах опитування також мовиться, що історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Так, наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують євроінтеграцію України.
Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, суттєво більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>
Чотири роки тому ти посунув підпорядковану тобі орду на територію «нацистської України» (тут і далі наводимо твою «речуху»), аби повернути її в лоно «матінки росії» і відновити тим самим «історичну справедливість». >>
Всі три геноциди української нації у ХХ столітті були штучними. Особливо страшним був другий з них, який сучасний світ ідентифікує як Голодомор 1932-1933 рр. >>
Обробляючи власну ділянку, українець натрапив на унікальний артефакт, пов’язаний із добою Київської Русі та середньовіччям. >>