Іван Мазепа в бронзі й граніті: до 30 річчя відкриття першого пам’ятника гетьману
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Декомунізація в Україні: третина українців схвалює
14:59,
16.07.2020
Близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Серед українців 32% опитаних схвалюють заборону комуністичної символіки та перейменування населених пунктів і вулиць у межах декомунізації. Негативно до цього ставляться 34% опитаних українців.
Більше позитивних оцінок декомунізації дають жителі Західної України. Менше декомунізацію схвалюють люди віком понад 60 років. Про це свідчать результати соцопитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня.
У західних областях позитивно ставляться до декомунізації 45% опитаних, у центральних – 33%, у південних – 22%, у східних – 24%.
Примітно, що близько чверті українців в усіх регіонах ставляться до цього питання байдуже.
Менше позитивних ставлень до заборони комуністичної символіки спостерігається у вікових категоріях, яким за 60 років. Серед молодших груп респондентів (до 40 років) більше тих, кого не цікавить питання заборони комуністичних символів.
Водночас, понад 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів; 44% українців ставляться до цього негативно, близько 20% – байдуже.
Позитивне ставлення переважає тільки у західному регіоні – 44% "за" і 30% "проти".
На Сході та Півдні близько половини громадян ставляться до перейменування негативно.
"Тенденції вікового розподілу схожі зі ставленням до заборони комуністичних символів: більше негативних ставлень до перейменування топонімів бачимо у старших людей (47% для вікової категорії 60 – 69 років та 56% для людей, старших за 70 років), натомість серед молоді відносно більше байдужих", - зазначають соціологи.
У результатах опитування також мовиться, що історична пам’ять корелює з тим, як громадяни уявляють майбутнє України. Так, наприклад, серед тих, хто погоджується із забороною комуністичних символів, 68% підтримують євроінтеграцію України.
Натомість серед тих, хто не погоджується із забороною комуністичних символів, суттєво більше прихильників союзу з Росією чи неприєднання до жодного з союзів.
