День Державного Гімну: 161 рік після першого публічного виконання
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
Історична політика є важливою для міждержавних відносин, оскільки вона впливає на позицію країн і на відносини між країнами.
Про це заявив, коментуючи питання польсько-українських відносин в історичній площині президент Польщі Анджей Дуда в ефірі радіо Plus у четвер.
"Історична політика теж важлива, і складно з цим не погодитися, оскільки історія та історична пам’ять впливають на те, яким є фундамент, як формуються різного роду інституції, це впливає на відносини між людьми", - заявив Дуда.
Він підкреслив, що ці відносини "не можуть спиратися на брехню, наклепи, замовчування, заперечення історії, особливо трагічної історії".
Дуда підкреслив: якщо відносини складаються нормально, то "потрібно говорити про історію, особливо її трагічні моменти, слід визнати провину і дозволити вшанувати жертв".
І додав, що не можна погоджуватися на ситуацію, в якій "високопоставлені представники різного роду інституцій в Україні поводяться таким чином, що це не відповідає реалізації двосторонніх відносин за принципом добросусідських відносин".
Водночас, як повідомляє польська преса, офіційна Варшава готова прийняти українську делегацію, аби прояснити стан польсько-українських відносин.
Як стверджує Польське радіо, голова кабінету президента Кшиштоф Щерський позитивно сприйняв пропозицію Києва провести найближчим часом зустріч Консультативного комітету президентів Польщі та України.
Цю інформацію також підтвердив посол Польщі в Україні Ян Пєкло, запостивши інформацію у себе на сторінці у Facebook.
Як повідомляла «УМ», напередодні президент України Петро Порошенко ініціював надзвичайне засідання консультаційного комітету президентів України та Польщі через резонансні заяви представників польської влади на адресу України.
Нагадаємо, на початку листопада міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що польська влада вживатиме заходів, "які не дозволять людям із вкрай антипольськими позиціями відвідувати Польщу".
Пізніше, 6 листопада, заступник міністра культури Польщі Ярослав Селлін розкритикував Україну за те, що там довірили вести історичний діалог з Варшавою інституції, яку очолює "безвідповідальна особа з нав'язливими антипольськими ідеями". Польський чиновник не назвав прізвища, але ймовірно йшлося про голову Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича.
За словами пана В'ятровича, в основі останніх суперечок - "рішення української сторони про призупинення легалізації незаконних польських пам'ятників на українській території та видачі дозволів на пошукові роботи".
У МЗС України ще 3 листопада заявили, що в Україні немає антипольських настроїв. Дипломати нагадали, що Україна і Польща досягли розуміння, що історичне примирення можливе за європейським християнським принципом "Прощаємо і просимо пробачення".
Утім, Ващиковський вже у четвер заявив, що Польща не погодиться поставити знак рівності між УПА і Армією Крайовою.
В Україні, 10 березня, відзначають День Державного Гімну, якому виповнилося 161 рік після першого публічного виконання. >>
З давніх-давен на території Ольвії (Українське Причорномор’я) і Тавриди (Крим) вільно мігрували слов’янські племена скіфів і сарматів, а також таври — родоначальники кримських татар. >>
Автохтонні українці Закарпаття, що розселялися на придунайській рівнині аж до Доброчина (нинішня угорська назва Дебрецен), з ІХ століття на довгі роки потрапляють під окупацію прийшлих з Приуралля угрів. >>
Видатний український політичний і військовий діяч, головнокомандувач Української повстанської армії Роман Шухевич загинув 5 березня 1950 року в селі Білогорща поблизу Львова. У цю саму дату три роки потому помре Йосип Сталін >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>