Повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва до 81% українців.
Як інформує УМ, про це свідчать «свіжі» результати дослідження «Індекс медіаграмотності українців», проведеного громадською організацією «Детектор медіа».
«Від 68% до 81% респондентів сказали, що вони повністю відмовилися від медіапродуктів російського виробництва (у тому числі музики), офіційного та опозиційного суспільно-політичного контенту. Ми бачимо підтвердження цьому, наприклад, і в трендах YouTube. У топ-10 українського YouTube дійсно більше немає російської музики або російських ліберальних блогерів», - сказала під час презентації цих результатів директорка Детектор медіа Галина Петренко.
Водночас, за її словами, у топдесятці українського Ютубу можна зустріти російські серіали або Comedy Club. Це пояснюється як звичкою та певною інерцією споживання, так і відсутністю хорошої пропозиції нового українського розважального контенту, на виробництво якого на ринку не вистачає коштів.
Також результати дослідження свідчать, як розповіла Петренко, про те, що лише 18% респондентів у порівнянні із 32% у 2020 році вирішують, наскільки можна довіряти новині, інтуїтивно. Натомість фактично вдвічі зросла частка людей, які довіряють новині, якщо її розміщено в медіа, якому вони довіряють.
Загалом результати дослідження засвідчили, що рівень загального індексу медіаграмотності українців значно змінився за два роки, з 2020 по 2022 рік. Так, частка авдиторії з вищим за середній рівень цього показника зросла із 55% до 81%.
Частка авдиторії з високим рівнем компетентності зросла вдвічі в трьох субіндексах загального рівня медіаграмотності: розуміння ролі ЗМІ у суспільстві (з 45% до 72%), цифрової компетентності (з 49% до 64%) та чутливості до спотвореного контенту (з 56% до 66%).
Згідно з даними дослідження, високим є рівень медіаграмотності у молоді 18-25 років і низький серед старшої вікової групи 56-65 років.
При цьому чим нижче освітній статус, тим нижчим є й індекс. Так, серед опитаних із загальною середньою освітою частка осіб із показником низьким та нижчим за середній становить 33%, а серед тих, хто має повну/неповну вищу освіту, - лише 10%.
Суттєві відмінності у рівні медіаграмотності спостерігаються між людьми з різним матеріальним статусом. Чим вищим є рівень добробуту, тим вищий показник має індекс. Серед категорії людей, яким грошей вистачає лише на їжу, 27% мають низьке та нижче за середнє значення показника. Водночас серед опитаних, яким вистачає на все та які заощаджують кошти (добробут вищий за середній), ця частка становить лише 12%.
Третя хвиля дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яке визначає рівень вміння українців свідомо сприймати й критично тлумачити інформацію, а також користуватися розмаїттям медіа, була проведено у 2022 — на початку 2023 року. Перша та друга хвилі були проведені у 2020 та 2021 роках.
Програмний директор Детектор медіа Вадим Міський анонсував нову хвилю індексу, яку організація виміряє наприкінці 2023 року.
Додамо, що всеукраїнський урок єдності для 5-11 класів, присвячений питанням медіаграмотності, об'єднав майже мільйон українців.
Як повідомляла УМ, Не дай себе використати: як наративи російських лібералів впливають на український медіапростір.