Мовний закон: україномовна версія сайтів має завантажуватися за замовчуванням

Нові норми закону про функціонування української мови почали діяти в Україні в суботу, 16 липня.

Українські інтернет-ресурси відсьогодні повинні мати стартову сторінку українською мовою за замовчуванням, це також стосується і сторінок в соціальних мережах.

Як інформує Україна молода, про це нагадав повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Нагадаємо, що Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” 16 липня виповнилося вже три роки. Ставши одним із найголовніших документів у новітній історії держави, на який чекали мільйони українців, він сприяє стрімкому поступу українського слова в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

«За роки дії мовного Закону ми маємо колосальні результати. Українську чути скрізь: в супермаркеті, кінотеатрі, університеті, музеї, спортзалі, поліклініці, громадському транспорті. А з початком повномасштабної війни росії проти України українська стала справжнім ідентифікатором “свій-чужий”. Мова єднає українців і робить з нас сильну, по-справжньому європейську націю. Сьогодні весь цивілізований світ сприймає українську як мову сміливих, волелюбних та нескорених.

Ключовий принцип, покладений в основу мовного Закону, - лагідна українізація, адже імплементація окремих статей розтягнута в часі (відбувається кожні пів року)», - каже мовний омбудсмен.

І в чергове акцентує: «16 липня 2022 року розпочинається новий важливий етап втілення норм мовного Закону, який збільшить присутність української в публічному просторі та зміцнить її статус як державної…

Інтернет-ресурси повинні мати базову стартову сторінку українською мовою і повідомляти громадянам України суспільно-важливу інформацію державною мовою».

Зазначається, що, зокрема, чинності набрала частина друга та шоста статті 27 мовного закону, які регулюють використання української в інтернеті та в інтерфейсах програм.

Так, на всіх сайтах та сторінках в соціальних мережах компаній має бути україномовна версія, яка завантажується за замовчуванням для користувачів в Україні.

«Це стосується інтернет-представництв, зокрема вебсайтів, сторінок у соцмережах, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форми власності, ЗМІ, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні», – пояснює мовний омбудсмен.

При цьому, українська версія сайту може існувати поряд з іншими мовними версіями, але містити не менший обсяг контенту.

Норма закону не стосується сайтів ЗМІ, які публікуються кримськотатарською мовою, англійською, офіційними мовами ЄС та корінних народів України

Також будь-який товар із програмним забезпеченням повинен мати українську версію.

Це може бути пральна машина, кавоварка чи автомобіль, які мають бути адаптовані для продажу в Україні і містити українськомовний інтерфейс як на дисплеї, та і на кнопкових панелях керування.

У разі відсутності україномовного інтерфейсу, версії сайту чи сторінки в соцмережах, з 16 червня передбачено штраф, який становить від 3400 до 7500 грн, в залежності від кількості порушень.

За повторне порушення сума сягатиме від 7500 до 11900 грн.

Відтепер мовний омбудсмен зможе накладати штрафи на посадовців в органах державної і місцевої влади, а також керівників та працівників усіх установ, які порушують закон.

«В умовах війни недотримання мовного законодавства – це гра на руку ворогові», – констатує Тарас Кремінь.

Як повідомляла «УМ», днями мовний омбудсмен Кремінь попередив окремих українських посадовців, які досі використовують російську мову в публічних виступах,  про майбутні штрафи з 16 липня.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Питання мови стало питанням вибору майбутнього шляху - Павло Гриценко.