Вадим Васютинський: «Наш патріотизм — це психологічний стрижень здатності чинити опір росіянам»
Як у період тривалої повномасштабної російсько-української війни змінюється ставлення до мови і процесів деколонізації, які все ще тривають? >>
Орися Демська вважає такий результат цілком нормальним для держави. (Фото: сайт Національної комісії зі стандартів державної мови)
В Україні за перші 2 місяці проведення іспитів на на знання української мови серед претендентів на державні посади – загальна частка провалів серед потенційних чиновників становила 15%.
Як інформує УМ, про це повідомили в Нацкомісії зі стандартів державної мови.
Про перші підсумки проведення іспиту розповіла голова Нацкомісія Орися Демська. Вона, зокрема, похвалилася "пропускною спроможністю".
Голова Нацкомісія звернула увагу, що іспит на володіння українською мовою зазнав трансформації, внаслідок чого його тривалість скоротилася з двох годин до 30 хвилин.
Це й вплинуло на пропускну здатність – тепер щомісяця Нацкомісія може проводити іспит для близько 16 тисяч чиновників.
Станом на 16 вересня Нацкомісія зі стандартів державної мови видала 22 265 сертифікатів. Частка тих, хто провалив іспит, становила 15%.
Демська вважає такий результат цілком нормальним для держави, яка саме переходить від однієї мовної моделі до іншої. Про це вона розповіла в ефірі одного з телеканалів.
Показник у 15% провалених іспитів вона вважає ознакою того, що українські чиновники добре впоралися. Хоча якоїсь норми щодо частки складання іспиту ніхто не встановлював.
«Якщо людина не склала іспит, вона просто не призначається на посаду, і все. І таким чином іспит стає тим механізмом, який встановлює, що та чи інша особа через невміння нормально комунікувати не може виконувати функції державної служби»,- пояснила Орися Демська.
Зауважимо, що такий іспит передбачений новим законом про забезпечення функціонування української мови як державної. Він покликаний визначити, чи знають чиновники державну мову, а відтак – чи відповідають займаній посаді.
Нагадаємо, що в Україні ці іспити стартували з 16 липня 2021 року – коли набули чинності чергові норми закону. Після успішного складання іспиту чиновникам надають сертифікат, який підтверджує рівень володіння українською.
Як у період тривалої повномасштабної російсько-української війни змінюється ставлення до мови і процесів деколонізації, які все ще тривають? >>
Поштова марка давно перестала бути винятково знаком оплати поштових послуг. >>
Як тільки не називають сало! Й стратегічним національним продуктом, й українським наркотиком, і навіть білим золотом. >>
Ми ведемо розмову з виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології Антоном Грушецьким про те, чи йдуть українці до єднання у цей складний воєнний період. >>
В Україні у інтернатних закладах цілодобово перебувають або навчаються 24 916 дітей, з яких лише 4 055 осіб (16,3%) мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Решта вихованців мають батьків, які формально не обмежені у своїх правах. >>
У парламенті зареєстровано законопроєкт №14361 про повну заборону мови країни-агресора у приватних школах. >>