Ціна зневіри в державу. Країна втратила п’ятьох захисників не на лінії фронту
Події у селі Нехворощ біля Корсуня струсонули не область — струсонули країну. >>
Софроній, за своїм ескізом, звів у Черкасах Свято–Михайлівський собор, висотою майже 80 метрів.
Опівночі помер митрополит Черкаський і Канівський Софроній.
Як інформує УМ, про це повідомляє Черкаська єпархія УПЦ.
«З глибокою скорботою і сумом сповіщаємо, що 22 червня о 23:08 на 81-му році, життя після тривалої і виснажливої хвороби, відійшов до Господа митрополит Черкаський і Канівський Софроній – видатний архіпастир землі Черкаської, храмобудівничий, невтомний трудар на ниві Божій», – йдеться у повідомленні.
Як пише ВВС, митрополит Софроній багато років очолював "проукраїнську групу" єпископів УПЦ МП та прагнув збудувати незалежну українську православну церкву.
Зокрема, перед отриманням томосу він підтримував створення ПЦУ та прогнозував її швидкий розвиток. Втім на об'єднавчий собор 15 грудня 2018 року Софроній так і не приїхав і не долучився до новоствореної автокефальної церкви. Формальною причиною його неучасті в історичній події було названо стан здоров'я.
Спершу Софроній планував брати участь в Об'єднавчому соборі в якості спостерігача. Він був переконаний, що якби всі єпископи УПЦ МП підтримали перехід в ПЦУ, то говорити про будь-який розкол взагалі б не мало сенсу.
Також він говорив, що підтримує автокефальну церкву, оскільки не хоче, аби українське православ'я повторювало Москву.
Крім того, митрополит прогнозував, що УПЦ МП після надання автокефалії ПЦУ стане однією з численних протестантських церков в Україні.
Однак згодом, вже після отримання томосу, Софроній зустрічався у Черкасах із предстоятелем ПЦУ Епіфанієм та п'ятим президентом України Петром Порошенком.
Найбільше митрополит запам'ятався своїми будівничими проєктами у Черкасах, а справою всього життя називав будівництво найбільшої дзвіниці в Україні у формі голуба. Втім завершити її так і не вдалося. Наближені до владики джерела припускали, що Софроній остерігався переходу до ПЦУ через можливі проблеми з майном й неможливість завершити згадані будівельні проєкти.
Також митрополит Софроній зробив великий внесок в розвиток вітчизняної церкви, переклавши молитви на українську мову. До того ж, він був прихильником використання української мови під час служб.
Серед іншого Софроній був відомий і своїм запальним характером. Так, на початку карантину він втрапив у скандал, коли прокляв журналістів, які запитували в нього щодо дій УПЦ МП в Черкасах для боротьби з пандемією коронавірусу.
Свого часу митрополит Софроній став ініціатором дослідження білої плями в історії Черкащини — знищення радянською владою в роки репресій більше 800 священиків.
За архівними документами про червоний терор у центрі України потім було видано книгу.
Також Софроній, за своїм ескізом, звів у Черкасах Свято–Михайлівський собор, висотою майже 80 метрів.
На жаль, він так і не встиг добудувати в обласному центрі, теж за своїм проектом, 131–метрову дзвіницю храму святого архістратига Михаїла у вигляді голуба. Там мають бути актовий зал, бібліотека, музей, оглядовий майданчик, з якого видно далеко за межами Черкас.
«Мрію про ті часи, коли дзвіницю буде збудовано й до Черкас їхатимуть люди з далеких країв, щоб на неї подивитися», – говорив в інтервʼю «Україні молодій» Владика Софроній.
Події у селі Нехворощ біля Корсуня струсонули не область — струсонули країну. >>
У безоплатне користування Міністерство культури передало монастирській громаді Православної церкви України два корпуси Києво-Печерської лаври на території Нижньої Лаври. >>
Під час затримання фігуранта, якого розшукували за вчинення вбивства, в вівторок, 27 січня, він відкрив прицільний вогонь по правоохоронцях у Черкаській області: загинули четверо поліцейських. >>
У Києві при монастирі УПЦ МП «Голосіївська пустинь» працює підпільна школа: там дітям викладають за радянськими підручниками, показують російські фільми та вчать російських пісень. >>
Три вантажівки гуманітарної допомоги зі 100 тисячами порцій супу швидкого приготування в Україну відправив Папа Римський Лев XIV. >>
Понад 7,8 тис. церков Московського патріархату досі працюють в Україні – найбільше їх на Дніпропетровщині, Вінниччині та Закарпатті. >>