Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини.
Нацполіція найближчими днями завершить розслідування у справі вбивства журналіста Павла Шеремета
Як інформує УМ, про це повідомляє Слідство.Інфо.
"Цими днями слідчі у справі Шеремета працюють допізна. Вони отримали наказ згори — завершувати розслідування", - кажуть джерела, які знайомі з ходом розслідування.
Водночас джерело "Слідства" стверджує, що деякі слідчі не вважають докази, зібрані протягом останніх місяців, переконливими.
Автори сюжету зазначають, що в разі завершення розслідування матеріали передадуть у прокуратуру, яка має вирішити, чи достатньо доказів для передання справи в суд.
Як повідомляла УМ, Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей. За версією слідства, журналіста вбили для дестабілізації ситуації в Україні.
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це військова медсестра Яна Дугарь (суд відправив її під домашній арешт), військовослужбовець Сил спецоперацій Збройних сил України, музикант Андрій Антоненко (заарештовано), Кузьменко (поміщено під варту), а також подружжя Владислав та Інна Грищенки, які фігурують у справі як "особи, що володіють інформацією".
Слідчі вважають, що вибухівку під автомобіль Шеремета закладали Кузьменко та Антоненко. Останнього називали організатором злочинної групи. Дугарь нібито займалася "розвідкою": шукала камери відеоспостереження на маршруті прямування змовників.
Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. Кузьменко також розкритикувала експертизу.
У первісній редакції підозри Антоненку йшлося, що він, "захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди предметом уваги громадськості... вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство журналіста та радіоведучого Павла Шеремета".
21 травня стало відомо, що текст підозри змінили, прибравши з нього згадку про ультранаціоналістичні ідеї та велич арійської раси. Окрім того, тепер слідчі вважають Антоненка не організатором, а простим виконавцем убивства, а Кузьменко, згідно з оновленим текстом підозри, тільки заклала вибухівку разом з Антоненком, але не приводила її в дію. Юрист Леонід Маслов (один із захисників Антоненка) припустив, що 22 травня розслідування буде завершено.
Поліцейські Києва затримали групу наркодилерів, які збували у столиці кокаїн, амфетамін та канабіс, які маскувалися під військових. У затриманих зловмисників також виявили зброю. >>
У Києві Шостий апеляційний суд підтвердив скасування історико-архітектурного опорного плану Львова, мер заявляє про ризик знищення історичної спадщини міста. >>
У Києва Печерський районний суд 7 жовтня відправив під варту керівницю Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяну Крупу з альтернативою застави в 500 мільйонів гривень. >>
Днями у столиці побратими вкотре вшанували пам’ять члена Проводу НВР «Правий сектор» Тараса Бобанича. >>
Небайдужі кияни лише за добу зібрали голоси для петиції щодо перейменування вулиці Герцена у столиці на честь командира загону розвідки 12-ї бригади НГУ «Азов» Василя Копаня з позивним «Незнайка». >>
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, письменниця Оксана Забужко, художній керівник Національної опери Анатолій Солов’яненко та ще 12 достойників отримали звання «Почесний громадянин міста Києва». >>
