За Україну віддали свої життя 13 жінок

Пам’ять про тринадцять жінок, які стали до лав захисників і віддали своє життя за Україну протягом останніх шести років війни, вшанували у Міноборони напередодні Міжнародного жіночого дня 8 березня.

Про це повідомляє інформаційне агентство Міноборони АрміяInform у п’ятницю.

«За 6 років війни на фронті загинули 13 жінок, які стали до лав захисників та патріотів України і боронили рідну землю, як могли. 13 обірваних війною життів. Кожна з них хотіла жити. І кожна – пішла на фронт заради життя…», - йдеться у повідомленні.

Згадаймо імена захисниць України: Бакланова Алєся, Вітовська Анастасія, Вовк Алла, Галицька Сабіна, Горбачова Анастасія, Морозова Надія, Никоненко Ярослава, Носкова Катерина, Сургучова Аліна, Хоружа Наталія, Шевченко Ірина, Куліш Олена, Червона Яна.

Вклонімось їм доземно.

                                 Бакланова Алєся Олександрівна («Мала»)

Старший солдат. Стрілець 92-ї окремої механізованої бригади. Народилась 11 січня 1999 р. у с. Караван Солодкий Марківський район, Луганська область.

Загинула 10 жовтня 2018 р. поблизу  Авдіївки (Ясинуватський район, Донецька область) близько 20:00 під час несення служби в районі шахти «Бутівка». У неї залишились батьки та брат.

Місце поховання: с. Караван Солодкий, Марківський район, Луганська область.

Указом Президента України № 26/2019 від 31 січня 2019 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

                                Вітовська Анастасія Олександрівна («Стелла»)

Солдат. Кухар 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» (53-тя окрема механізована бригада). Народилась 31 березня 1998 р., м. Кентау (Південно-Казахстанська область, Казахстан).

Трагічно загинула в ніч на 27 вересня 2019 р. на ротному опорному пункті поблизу м. Залізне (Торецька міська рада, Донецька область) від множинних осколкових поранень.

Залишились батько, мачуха та син. Місце поховання: м. Попасна, Луганська область.

                                  Вовк Алла Юліанівна («Фортуна»)

Старший солдат, санітарний інструктор 44-ї окремої артилерійської бригади.

Народилась 16 лютого 1968 р. у с. Пільний Олексинець (Городоцький район, Хмельницька область).

Загинула 18 листопада 2015 р. на автошляху Сєвєродонецьк — Новоайдар поблизу с. Гречишкине (Новоайдарський район, Луганська область).

Залишилися донька та онук. Місце поховання: с. Жилинці, Ярмолинецький район, Хмельницька область.

Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

                                Галицька Сабіна Станіславівна («Сонечко»)

Молодший сержант, старша медична сестра 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади.

Народилась 20 вересня 1994 р. у с. Бастова Рудня (Ємільчинський район, Житомирська область).

Загинула 20 лютого 2018 р. під час виконання бойового завдання (заміна особового складу на СП) під час переміщення БРДМ у районі с. Катеринівка (Попаснянський район, Луганська область) у результаті прямого попадання ПТКР у бронемашину.

Залишилися батьки та брат. Місце поховання: с. Бастова Рудня (Ємільчинський район, Житомирська область).

Указом Президента України № 59/2018 від 7 березня 2018 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

                                Горбачова Анастасія Валентинівна («Ліса»)

 Добровольчий Український Корпус. Народилась 16 березня 1983 р. у м. Чернівці.

Загинула 6 серпня 2015 р. від вогнепального поранення у м. Маріуполь (Донецька область).

Місце поховання: м. Чернівці, Центральне кладовище, Алея Слави.

                                    Куліш Олена Борисівна

Волонтерка. Народилась 23 березня 1968 р. у м. Луганськ.

Загинула 10 серпня 2014 р., у с. Переможне (Лутугинський район, Луганська область) разом зі своїм чоловіком Володимиром Альохіним у той час надавала волонтерську допомогу українським військовим.

Залишилась донька. Місце поховання: м. Луганськ.

Указом № 16 від 7 травня 2016 р. нагороджена відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

                                  Морозова Надія Олександрівна

Старший солдат. Начальник електростанції, 10-й окремий мотопіхотний батальйон (59-та окрема мотопіхотна бригада). Народилась 27 жовтня 1993 р. у смт Красні Окни (Одеська область).

Трагічно загинула 26 червня 2017 р. у районі с. Павлопіль (Волноваський район, Донецька область).

Залишилися батьки та син. Місце поховання: смт Окни (Одеська область).

                                  Никоненко Ярослава Сергіївна («Гера»)

Старший солдат. Снайпер 101-ї окремої бригади охорони ГШ ЗСУ. Народилась 25 серпня 1983 р. у м. Миргород (Полтавська область).

Загинула15 жовтня 2019 р. поблизу м. Мар’їнка (Донецька область) у снайперському протистоянні на позиціях ЗСУ.

Залишилися мати, сестра та донька. Батько Сергій Никоненко (батальйон «Айдар») загинув. Місце поховання: м. Миргород (Полтавська область).

Указом Президента України № 804/2019 від 5 листопада 2019 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

                                    Носкова Катерина Володимирівна («Кет»)

Старший солдат. Старший телефоніст 17-го окремого мотопіхотного батальйону (57-ма окрема мотопіхотна бригада). Народилась 23 квітня 1989 р. у м. Знам’янка (Кіровоградська область).

Загинула 16 серпня 2015 р. під час мінометного обстрілу поблизу міста Горлівка (Донецька область).

Залишилися чоловік, син, батьки та старша сестра. Місце поховання: м. Знам’янка (Кіровоградська область).

Указом Президента України № 663/2015 від 25 листопада 2015 року «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Указом № 23 від 9 червня 2017 р. нагороджена відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

                                             Сургучова Аліна Ігорівна

Старший солдат. Відповідальний виконавець групи спеціального документального забезпечення 53-ї окремої механізованої бригади. Народилась 27 грудня 1995 р. у с. Комар (Великоновосілківський район, Донецька область).

Загинула 13 квітня 2017 р. під час несення служби в районі м. Бахмут (Донецька область).

Залишилися мати. Місце поховання: с. Комар (Великоновосілківський район, Донецька область).

                                         Хоружа Наталія Олександрівна

Молодший сержант. Санітарний інструктор 54-ї окремої механізованої бригади. Народилась 9 червня 1972 р. у м. Першотравенськ (Дніпропетровська область).

Загинула 2 лютого 2017 р. внаслідок прямого влучення ПТКР у медичний автомобіль у районі смт Луганське (Бахмутський район, Донецька область (Світлодарська дуга)).

Залишилися батьки, сестра, чоловік та донька. Місце поховання: смт Просяна (Покровський район, Дніпропетровська область).

Указом Президента України № 28/2017 від 8 лютого 2017 року «За особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

                                      Шевченко Ірина Вікторівна

Сержант. Санітарний інструктор медичного пункту 503-го батальйону морської піхоти, 36-та окрема бригада морської піхоти.

Народилась 1 листопада 1970 р. у с. Дар’ївка (Білозерський район, Херсонська область).

Загинула 1 липня 2019 р. близько 10:50 під час виїзду на евакуацію пораненого поблизу с. Водяне (Волноваський район, Донецька область): санітарний автомобіль Hummer HMMWV обстріляний з протитанкового ракетного комплексу. В результаті прямого влучення ракети водій Сергій Майборода загинув на місці, а Ірина була смертельно поранена, зазнавши вибухової травми та опіків. Її терміново доправили до 61-го військового госпіталю в Маріуполі, де о 14:10 її серце зупинилося.

Залишилась сестра. Місце поховання: м. Херсон, Алея Слави, кладовища Геологів.

Указом Президента України № 578/2016 від 29 грудня 2016 року «За особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», нагороджена орденом «За мужність» III ступеня.

Указом Президента України № 625/2019 від 23 серпня 2019 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджена орденом «За мужність» II ступеня (посмертно).

                                   Червона Яна Михайлівна («Відьма»)

Старший солдат. Навідник-кулеметник 46-го окремого батальйону спеціального призначення «Донбас-Україна» (54-та окрема механізована бригада).

Народилась 16 квітня 1979 р. у м. Харків.

Загинула 2 квітня 2019 р. на позиціях ЗСУ в районі села Новозванівка на Луганщині від прямого влучання міни в бліндаж під час обстрілу взводного опорного пункту з 82-мм та 120-мм мінометів.

Залишилися мати, брат, чоловік та двоє дітей – син і донька. Місце поховання: м. Харків, 18 (Безлюдівське) кладовище, Алея Слави.

Указом Президента України № 109/2019 від 6 квітня 2019 року «За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові» нагороджена орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Указом № 31 від 4 грудня 2019 р. нагороджена відзнакою «Народний Герой України» (посмертно).

Як повідомляла "УМ", протягом лютого на Донбасі загинуло четверо захисників України, серед яких також є одна жінка - 33-річна Клавдія Ситник із Харківщини.