Місія — бути поруч. Капелани понад 10 конфесій обговорили найболючіші питання служіння поряд із захисниками
«Об’єднані в служінні» — так називався нещодавній перший міжконфесійний капеланський форум, який проходив у Києві. >>
Сьогодні - 87 років від дня народження Любомира Гузара (1933-2017), єпископа Української греко-католицької церкви, кардинала Католицької церкви; з 28 січня 2001 року Верховний архиєпископ Львівський, з 25 серпня 2005 року по 10 лютого 2011 року Верховний архиєпископ Києво-Галицький – предстоятель Української греко-католицької церкви.
Блаженнійший Любомир Гузар – справжній громадянин світу. Народився у Львові, 1944-го родина переїхала до Австрії, потім оселилися у США. У Сполучених Штатах він прожив 20 років. Закінчив семінарію, вивчав богослов’я в Католицькому університеті у Вашингтоні, студіював філософію у Фордгамському університі. 1969-го переїхав до Риму – у «вічному місті» прожив майже 25 років. Тут захистив дисертацію, 9 років викладав у Папському місійному університеті «Урбаніана».
1977-го висвячений Верховним архієпископом Йосифом Сліпим на єпископа. За рік став архімандритом монастиря Студійського Уставу. Об’їздив мало не весь світ, бував усюди, де знаходяться греко-католицькі громади (Австралія, Латинська Америка, Європа). «Ці подорожі наштовхнули мене на дуже просту і ясну думку – люди всюди однакові. З ними треба розмовляти, спілкуватися. Їх треба слухати, їх треба поважати. Тільки з взаєморозуміння і взаємоповаги може вирости щось вагоме і гідне», - зауважує кардинал Гузар.
1993-го він повернувся в Україну. На надзвичайному Синоді єпископів УГКЦ був обраний її главою (2001). Став кардиналом. У 2011 році пішов у відставку, передавши паству і церкву Святославу Шевчуку.
Блаженнійший Любомир Гузар упродовж багатьох років залишається беззаперечним моральним авторитетом не тільки для греко-католиків, але й для віруючих інших конфесій та людей далеких від релігійного життя. Його слово завжди мудре, вагоме і доцільне. Це слово пастиря, за яким відчувається величезний досвід – як людський, так і релігійний.
Позбавлений радянського досвіду, він привніс із собою на наш пострадянський простір, де сама ідея людських взаємин є глибоко спотвореною лицемірством, хамством, підлабузництвом, основою яких, без сумніву, був страх, і нову манеру спілкування.
Блаженніший Любомир Гузар помер у травні 2017 - від тривалої хвороби. Та залишив по собі мудрі та переконливі слова, які проникають в саме серце.
До Дня народження Любомира Гузара ми відібрали сім цитат, які надзвичайно актуальні для України та українців.
Кому не варто йти в депутати:
“Мусять стати депутатами люди, які є перш за все справжніми політиками, професіоналами, які є порядними, чесними людьми, які є справжніми патріотами й направду думають про добро, благо цілого народу, про його майбутнє”.
Про високопосадовців:
“Кожна влада мусить пам'ятати, що вона є від Бога, тобто сама по собі вона нічого не має і мусить лише респектувати те, що отримала від Бога. Був собі Нерон, був Сталін і Гітлер, були королі та диктатори, які хотіли церкву знищити, – їх вже давно нема, а церква є”.
Як подолати корупцію:
“Я сміюся, коли чую про великі державні програми, про законодавчу боротьбу з корупцією. Все це сміх! Що таке корупція? Це гріх. А жоден гріх законом не поборете. Це треба виховувати”.
Про справжній патріотизм:
“Патріотизм, який вчить ненавидіти будь-кого, не є християнською чеснотою. Треба любити своє, бути готовим навіть віддати за це своє життя, але не робити цього коштом іншої людини”.
Про любов до України:
“Любов до України – це прекрасний слоган. Можна говорити палкі слова про любов до України: це ні до чого не зобов'язує. А любити треба українців, жителів цієї країни – це є любов до України”.
Що необхідно, аби в країні воцарився мир:
“Багато хто думає, що мир – то відсутність війни. Але мир є це дещо більше. Мир – ще й добрі стосунки між людьми, коли ми не брешемо один одному, не шукаємо вигоду, не бажаємо зла”.
Як Україні стати по-справжньому незалежною:
“І в 90‑і, і зараз люди думають, що стати незалежним – це легко. Але ми повинні розуміти, що все ще перебуваємо в ситуації переходу і повинні свідомо залишати погані звички: давати хабарі, не звертати уваги на інших людей і жити тільки для себе”.
«Об’єднані в служінні» — так називався нещодавній перший міжконфесійний капеланський форум, який проходив у Києві. >>
У Черкасах перейшов до Православної церкви України найбільший в області Свято-Михайлівський кафедральний собор. >>
У Черкасах після оголошення про перехід Свято-Михайлівського собору до ПЦУ, біля храму виникли сутички за участю прихильників УПЦ МП, які використовували сльозогінний, ламали лавки та кидалися на людей у храмі. >>
Днем військового капелана визначено дату 12 жовтня, у день вшанування пам’яті святителя Мартина Милостивого, єпископа Турського. >>
Громада села Самійлівка Лозівського району проголосувала за перехід до Православної Церкви України, тому настоятелем місцевого храму Святого Рівноапостольного князя Володимира став Андрій Челомбітько. >>
На Черкащині у місті Золотоноша парафіяни Свято-Успенського собору перейшли до Православної церкви України. >>