Хасиди в Умані: як сьогодні святкуватимуть Рош-а-Шана

В Умань, місто Черкаської області, де нині проживає 90 тисяч осіб, цьогоріч прибули ще кілька десятків тисяч хасидів, які традиційно тут святкують Рош-а-Шана, свій Новий рік.

Зустрічати його вони будуть в новолуння осіннього місяця тишрей - за єврейським календарем це якраз ніч з неділі на понеділок, тобто з 9 на 10 вересня.

У радянський час паломництво було заборонене, тож приїздити на могилу цадіка Нахмана – одного з найшанованіших хасидських святих, почали наприкінці 80-х.

І цьогоріч відновленій традиції виповнюється рівно 30 років.

Цадік Нахман

Біля могили цадика Нахмана, який вважається духовним вождем хасидської громади і якого прочани називають благочестивим, безгрішним і святим, вони молитимуться аж до ранку.

Це місце хасиди вважають найшановнішою своєю святинею, тому приїздять в Україну з усього світу.


(Фото з архіву. Ілля Варламов. 2015 рік)

Мікрорайон, де розташована могила цадіка, - в історичній частині Умані, на горі Турок. В народі його назвиають “ройон хасидської синагоги”. Раніше був приватний сектор, тепер багатоповірхівки, збудовані ще за радянських часів.

«Як і в попередні роки, нині ми очікували приїзду не менше 40 тисяч хасидів із майже 20 країн світу. Тож посилено готувалися до прийому прочан, до організації їхнього побуту, адже така кількість гостей для невеликого міста дає про себе знати. Відпрацьовуємо все до дрібниць», – розповідає «Україні молодій» Людмила Кирилюк, секретар Уманської міської ради та член виконавчого комітету.


(Фото з архіву. Ілля Варламов. 2015 рік)

За словами Людмили Миколаївни, паломники, серед яких є жінки та діти, прибувають із аеропортів Києва, Одеси, Вінниці. Найбільше прочан, звісно, з Ізраїлю.

Гості стараються поселятися неподалік того місця, де похований їхній святий. Як відомо, в Умані цадик Рабе Нахман, який народився у 1772 році у містечку Меджибіж на території теперішньої Хмельницької області і був правнуком тамтешнього засновника хасидизму рабина Бешти, оселився у 1810 році.

Жив він дуже скромно. А у своїй останній проповіді до Нового року за іудейським календарем закликав послідовників приїжджати на його могилу в Умань. Тож прочани прагнуть хоча б раз у своєму житті зустріти це свято тут з молитвами, танцюючи і співаючи, як і заповідав Рабе Нахман. Тоді, переконані хасиди, увесь наступний рік буде для них і їхніх родин дуже щасливим.


(Фото з архіву. Ілля Варламов. 2015 рік)

Заборона на паломництво

Правда, за часів СРСР єврейське кладовище в Умані, де був похований цадик Нахман, відвідувати категорично заборонялося. Тож перші паломники в місті з’явилися лише у 1988 році. Цьогоріч виповнюється рівно 30 років з того історичного часу.

«Тоді до нашого міста приїхали 8 хасидів. То був початок відновлення паломництва за багато років після Жовтневої революції. Тоді вони несміливо підійшли до двору бабусі Забейдихи і просили, щоб їх пустили до могили цадика Нахмана помолитися», – пригадує «УМ» уманчанка Ольга Коваленко, яка більше 40 років живе у цьому місті.

Вона додає, з тих часів попри всі негаразди приїзд прочан до Умані йде по зростаючій. Вже у 90-ті роки в місті побудували одну з найбільших синагог, звели готель для хасидів, почав працювати міжнародний центр брацлавських вірян.

Прочани інтегруються

Тепер протягом року в Умані постійно проживає від 3000 до 5000 хасидів. Чимало з них тут придбали собі квартири, хто багатший – має особняк.

Напередодні святкування, розказує вона, в місті було багато жінок–хасидок у гарно і вміло пов’язаних хустках. Вони, зазвичай, приїжджають раніше від чоловіків-хасидів, моляться на могилі Рабе Нахмана, кладуть там у вазу свої записки з проханнями до святого.

З паломницями часто прилітають і діти-немовлята у «кенгурушках», їм по кілька місяців.

З поваги до традицій у той мікрорайон, де проходить новорічна молитва хасидів, жінки-уманчанки теж переважно не ходять - ні напередодні свят, ні тим більше у сам новорічний вечір.

«Жінки роз’їжджаються з Умані ще до офіційного святкування Рош-а-Шана, бо наближатися до чоловіків у свята їм не можна. Хоча був випадок, коли старий хасид шукав сина, який пропав в Умані. Пізніше з’ясувалося, що хлопець «заліг» у місцевої молодиці», – пригадує Ольга Коваленко.


(Фото з архіву. Ілля Варламов. 2015 рік)

Багато в Умані тепер змішаних сімей - хасиди обожнюють одружуватися на уманчанках. Діти з таких родин вчать у школах факультативно іврит.

«У багатоповерхівках неподалік могили цадика Нахмана 80% квартир викуплені прочанами. І якщо вони там постійно не живуть, то у дні паломництва здають в оренду іншим хасидам», – пояснює пані Ольга. І додає, мовляв, не треба думати, що ціни на житло в період святкування Рош а-Шана злітають тільки завдяки тому, що уманчани хочуть заробити на хасидах. Добре беруть з них і одновірці.

Ціни на оренду, пояснює Ольга Коваленко, різні. Вони високі, якщо квартира чи будинок неподалік місця релігійного поклоніння. А також залежать від того, як квартира обставлена, який у ній ремонт, скільки там осіб поселяється.

Приміром нині апартаменти на 10 осіб в кількох хвилинах від могили цадика коштують, як столичний готель - по 250 доларів за добу з однієї людини.

«Є помешкання, у яких спартанські умови: ліжка там, наче нари. Є наметове містечко, у якому зупиняється хасидський пролетаріат. І ціни там не такі високі», – пояснює пані Ольга.

Поліцейські з Ізраїлю

У дні, коли в Умані починається масове паломництво хасидів найбільшою проблемою є засміченість міста.

У Ізраїлі за сміття на вулиці – великі штрафи, зате в Умані хасиди можуть розслабитися і кидати під ноги все, що «тягне» руки. Вирішити це питання українській владі за 30 років поки не вдалося.

«Два сміттєвози у нас, зазвичай, працюють цілодобово і не встигають вивозити сміття. Уявіть собі, якщо в місті одноразовим посудом тричі на день користується 30-40 тисяч прочан, яка це гора тільки такого сміття збирається», – скаржиться Ольга Коваленко.


(Фото з архіву. Ілля Варламов. 2015 рік)

Жодного року паломництво не обходиться без скандалів. У дні Рош а-Шана, як відомо, хасидам не можна робити жодної роботи. Навіть закрутити кран, виключити світло, загасити свічку – це теж вважається роботою. Тож через ці свічки нерідко виникають пожежі. Як і через смажіння шашликів на балконах.

«Було якогось року, що загорілася штора від залишеної свічки. Тоді надзвичайники врятували двоє хасидських дітей, 3 і 6 років, які були у тій квартирі на третьому поверсі», – наводить приклад пані Ольга.

Зростання кількості прочан збільшує і число зіткнень з місцевими жителями, які вважають поведінку приїжджих хамською, тому нині за порядком допомагають стежити поліцейські Ізраїля.

Хлопці в формі приїздять спеціально на святкування Рош-а-Шана і слідкують за порядком та поведінкою своїх співвітчизників. «Вони з ними не церемоняться. Якщо що – палицею гумовою по спині», – каже Ольга Коваленко.

Хасиди і бізнес

Через те, що навколо паломництва досі багато конфліктів, упереджень та ажіотажу, щоб заробити на приїжджих хасидах вдаються до різних хитрощів.

Зокрема, уманчани користуються прогалинами у законах, будують особняки на місці дідівських хат і не поспішають вводити їх в експлуатацію. “Кажуть, ще будуємо… А самі поселяють у такі домашні готелі по сотні хасидів і відбиваються від фіскальної служби, мовляв, «це мої гості, я з них грошей не беру»”, - пояснює пані Ольга.


(Фото з архіву. Ілля Варламов. 2015 рік)

На думку уманчанки, прийшов час на законодавчому рівні узаконити туристичний збір із паломників, як і час легалізувати сам процес бізнесу хасидів в Умані.

Адже чимало з тих, хто живе в місті круглий рік, мають на Черкащині свої торгові точки. Під час Рош-а-Шану ці бізнесмени перебираються у район паломництва. Туди ж прагнуть і наші торговці. І тут теж не все так просто, адже суперечок за місце торгівлі вистачає.

«Хасиди торгують в Умані кошерною їжею, консервами, предметами культу, ярмулками, ритуальним білим одягом, взуттям, постільною білизною, подушками, ковдрами, пластиковим посудом. А з Умані вони везуть тканини, м’які іграшки, теплі шапки та взуття», – підсумовує Ольга Коваленко. 

Нагадаємо, хасиди в Умані здивували банером із президентом США.

(фото: блог Владислави Москалець на сайті видання "Україна модерна")