У Києві вранці 20 липня на місці загибелі журналіста Павла Шеремета, на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка, збираються його колеги та друзі, щоб вшанувати його пам'ять.
Серед людей є депутати Верховної ради, активісти. Також сюди прийшла посол США Марі Йованович, повідомляє
"Українська правда".
Люди несуть квіти, дехто тримає чорні таблички з датою загибелі журналіста і написом "Павло Шеремет. 2 роки. Вбивці досі не знайдені".
Правоохоронці зі своєї сторони стверджують, що за два роки розслідування загибелі журналіста Павла Шеремета провели понад 20 експертиз.
"За словами слідчих, опитано десятки людей, проведено моніторинг ефіру мобільного зв'язку, вивчено записи камер відеоспостереження та матеріалів, які з'являлися в медіапросторі", - написав у Facebook написав речник Генпрокуратури Андрій Лисенко.
Лисенко додав, що до проведення експертних досліджень залучено фахівців ФБР.
"На даному етапі відпрацьовується 4 основні версії щодо мотивів скоєння вбивства Павла Шеремета", - пише речник ГПУ.
Серед версій прокуратура називає "професійну журналістську діяльність", "особисті неприязні стосунки", "дестабілізацію обстановки в Україні" та "помилку об'єктом (підірваний автомобіль належав Олені Притулі)".
Водночас під час брифінгу в Одесі голова Нацполіції В'ячеслав Аброськін заявив, що слідство "встановило особу, яка може бути причетна до вбивства журналіста Павла Шеремета, але поки її не ідентифікувало"
За його словами, з моменту скоєння вбивства була створена посилена слідчо-оперативна група, яка розслідує кримінальне провадження.
Він зазначив, що до її складу входять найкращі співробітники слідства і кримінального розшуку, які провели дуже великий об'єм роботи.
"Це правда. Багато критиків кажуть, що немає позитивних результатів. Від лиця кримінальної поліції можу сказати, що позитивні результати є", - заявив Аброскін.
Він додав, що встановлено особа, "яку можна ідентифікувати". Аброськін зазначив, що оперативники опрацювали понад 3 тисячі терабайтів відеоматеріалів, які були вилучені у ході слідчо-оперативних заходів.
"У подальшому ця робота, яка була проведена, дасть нам можливість встановити особистість людини, яка була на відео безпосередньо під час мінування", - розповів Аброськін.
Головний поліцейський сказав, що не може розповісти більше, бо у нього немає для цього дозволу від слідчого і тому "він не може перейти певний кордон".
"Але робота йде, вона продовжується. І коли буде можливість і відповідний дозвіл, ми зможемо сказати більше. Але це, мабуть, може бути тоді, коли певна людина буде затримана, коли їй буде повідомлено про підозру і коли буде рішення суду", - додав він.
Голова Нацполіції запевнив, що справа вбивства Шеремета щодня "обговорюється" правоохоронцями.
Один з керівників "Української правди" Павло Шеремет загинув від вибуху вранці 20 липня 2016 року. Йому підклали вибухівку під автомобіль.
Слідство схиляється до версії про професійні мотиви убивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.
Поліція кваліфікувала вбивство за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб".
Журналісти "Слідство.Інфо" у документальному фільмі "Вбивство Павла", спираючись на записи камер спостереження в районі вибуху, встановили: вибухівку вночі заклала під авто жінка, її прикривав чоловік - вони перебували поруч із місцем вибуху і вранці 20 липня.
Крім того, тієї ночі під будинком, де жив Шеремет, стояли підозрілі червоний "Мерседес" і сіра "Шкода", водій останньої Ігор Устименко виявився колишнім працівником СБУ.
У СБУ заявили, що він не виконував завдань відомства. Втім, Устименка допитали.
Потім у поліції визнали, що припустилися помилок при розслідуванні вбивства Шеремета.
Комітет захисту журналістів (CPJ) констатував, що за рік розслідування вбивства Шеремета не дало результатів - і запропонував провести міжнародне розслідування.
Там не виключають, що до вбивства Шеремета можуть бути причетні влади Білорусі, Росії й України.
Президент Петро Порошенко запропонував долучити міжнародно визнаного розслідувача до української слідчої групи у справі Шеремета.
На початку розслідування Порошенко називав його справою честі поліції й обіцяв зробити все, щоб винних покарали.
У травні 2017 року президент зізнався, що чекав кращого результату.
У вересні 2017 року стало відомо, що головне слідче управління Нацполіції засекретило всі судові рішення у справі про вбивство Павла Шеремета задля захисту життя осіб, "які беруть учать у кримінальному судочинстві".
У Центрі дослідження корупції й організованої злочинності вважають, що до вбивства журналіста Павла Шеремета причетна українська влада.
У лютому 2018 року редактор-засновник "Української правди" Олена Притула виступила з вимогою до генпрокурора Юрія Луценка розслідувати загибель журналіста Павла Шеремета у 2016 році як терористичний акт.
13 квітня 2018 року заступник глави СБУ Віктор Кононенко констатував, що за майже 2 роки розслідування слідство не має реальної доказової бази у справі про вбивство Шеремета.
