Донька президента Киргизтану Алія Шагієва розмірковує про нетиповість Києва та оточуючих людей

Донька президента Киргизтану Алія Шагієва побувала у Києві та душевно розповала про нетиповість киян, добросердечність, привітність та стиль спілкування.

"УМ" наводить переклад посту Алії Шагієвої в Facebook після відвідин столиці України:

Найприголомшливіше в Україні, перше, про що хочеться розповісти - це люди цієї країни! Складно описати словами, що саме змусило нас відчувати величезну симпатію до українського народу, але все ж я спробую.

Знаєте, на відміну від Москви, наприклад, зовсім-зовсім не страшно підійти до будь-кого і не лише запитати дорогу, а навіть зав'язати розмову! Про що завгодно!




Я намагалася не втрачати першої-ліпшої нагоди, дошкуляла всім підряд, від школярів до людей у віці, і зовсім не пошкодувала, тільки зігрілася і посміхалася від вуха до вуха)) Вони теж, чесно !!)

Розставалася з людьми із найсердечнішою теплотою, чи то з випадковим перехожим, що квапиться кудись, чи то з касиром в магазині або прибиральницею в кафе, навіть ті, від кого завдяки стереотипам чекаєш чогось відразливого (наприклад, стильні-престильні підлітки), відрізняються тієї добродушноістю, властивою українському народу. Ми в шоці! Ідеш по вулиці і так затишно в душі ... Це нетипово для великих міст з широкими дорогами та високими будинками!



У Києві відсутня знервована суєта, навіть в центрі, навіть якщо люди поспішають кудись, навіть якщо вони засмучені, у повітрі не витає дух роздратування, не доводиться очікувати нападу.

Я б сказала, що Київ набагато затишніше Пітера, тому що в останньому все-таки присутня деяка похмурість (за 2 роки проживання в ньому я зрозуміла, що ця похмурість є в деякій мірі його родзинкою), а тут навпаки, все навколо охоплені світлом.

Чоловіка дуже здивували водії, вони дуже ввічливі, я ні разу не чула, щоб на дорогах сигналили один одному, ні разу!!! Ніхто нікого не "підрізає", машини ніби течуть в гармонійному потоці і все, ні на одній ми не побачили подряпин! Якщо навіть відбувається аварія, водії спокійно виходять один до одного і СПОКІЙНО домовляються, дзвонять у страхову, і все, і це не перетворюється в самосуд і мордобій, як це часто відбувається у нас))) Пішоходів ЗАВЖДИ пропускають і поводяться це не так, ніби роблять послугу, у нас в Бішкеку, на жаль, коли тебе пропускають, то ти мало не в боргу залишаєшся ...



У співробітників поліції, метро дуже чуйне ставлення до громадян та туристів. Взагалі одне задоволення звертатися до когось за порадою і допомогою, по-перше, відчувається готовність вислухати і зрозуміти, по-друге – ду-у-у-же приємна українська манера розмови, навіть якщо тобі відповідають російською, ну і неможливо не поділитися враженнями про саму українську ... Боже, я просто божеволію від того, як вона звучить, вона просто вся просотана духом народу, якоюсь такою добротністю, смачностью, блін, я не можу підібрати потрібних слів, але дуже хочеться !!!) ) Обожнюю, обожнюю!

Ось ця добротність дуже відчувається і в дівчатах, ми їх відчули як сильних, міцних, жвавих (жвавіших, ніж хлопців, нам так здалося), ось навіть якщо вони на підборах і з маленькою сумочкою)))

І, зрозуміло, якщо вже ми заговорили про добротність та смак, не можна не сказати про дуже смачну кухню і про двадцять або більше видів вареників зі всілякими начинками !!!))

Справді, 14-річних школярів дійсно хотілося ловити на розі будинку і базікати з ними, в них поєднується збережена дитяча наївність і доросла розкутість, гострі жарти між собою і стиль, стиль)) І навіть якщо вони намагаються виглядати серйозними і небезпечними, українська добродушність просочується крізь ці захисні блоки і дуже розчулює))

Боже, коли я перестану ставити ці дужки?)) Я пишу все це і наповнююся теплотою, дуже щаслива познайомитися з тобою, чудове місто! А ще ... твої мощені дороги, Боже, нехай вони живуть вічно).




Нагадаємо, Алія Шагієва - художниця, яка проживає з чоловіком у Росії, займається благодійністю та подорожує світом. Фото авторки.