Лілія Гриневич вважає «мовні гетто» політично вразливими

Неволодіння державною мовою громадянами у певному регіоні держави робить його вразливим для територіальних претензій інших країн-сусідів України.

Про це заявила міністр освіти і науки Лілія Гриневич в ефірі телеканалу "1+1" у п’ятницю.

"Будь-які створені "мовні гетто" – це завжди політично уразлива територія для територіальних претензій. Погляньте, що було в Криму. У Криму взагалі не було української мови", – сказала міністр освіти.

Для прикладу Лілія Гриневич навела ситуацію, коли в 2017 році 75% випускників шкіл у Береговському районі Закарпатської області, що є місцем компактного проживання угорських меншин, провалили зовнішнє незалежне тестування, у тому числі через те, що не знають української мови.

Міністр освіти наголосила, що значна частина населення цієї території взагалі не говорить українською. На її думку, офіційна мова зв'язує різні регіони країни.

Також Гриневич зазначила, що міністерство освіти і науки очікує, що висновки експертизи Європейської комісії "За демократію через право" ("Венеціанська комісія") за мовними нормами закону "Про освіту", можливо, будуть включати лише деякі рекомендації, тому що в цілому Україна не порушила жодного з міжнародних зобов'язань.

Як повідомляла «УМ», Парламентська асамблея Ради Європи засудила мовну норму нового закону про освіту без консультацій із представниками нацменшин і закликала Україну врахувати всі без винятку рекомендації Венеційської комісії.

28 вересня міністр закордонних справ Павло Клімкін направив закон про освіту на експертизу до Венеційської комісії.

Перший віце-спікер Ради Ірина Геращенко, після резолюції ПАРЄ, вказала на приховані територіальні претензії Румунії і Угорщини до України, які проявилися під час критику мовного закону.