Андрій Биченко: «Лише до Угорщини більше половини українців ставляться негативно»

За результатами соціологічного дослідження, 85% громадян України виступають за визнання путіна нелегітимним, проте й решта відсотків – це не про його підтримку

Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова  проводив наприкінці березня  соціологічне дослідження  щодо оцінки впливу зовнішньополітичних чинників на Україну, щодо ставлення українців до іноземних держав та окремих ініціатив їхніх лідерів, а також щодо легітимності правління путіна. Було опитано 2020 респондентів віком від 18 років на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. 

Відчуваючи реальні зміни за нетривалий час, однак є цікаві дані, які важливі для аналізу суспільних симпатій у період повномасштабної війни.

«Україна молода» поцікавилася про результати опитування у  директора Соціологічної служби Центру Разумкова Андрія Биченка.

Польща, США,  Угорщина та Близький Схід   

– Андрію Валентиновичу, які негативні впливи відчуває на собі Україна з боку інших країн?

– Оцінюючи негативний вплив зовнішніх подій та процесів на Україну за п’ятибальною шкалою, де «1»  означає, що впливу немає, а «5» – що існує дуже сильний негативний вплив, найбільш негативно громадяни України оцінюють вплив таких чинників, як проблеми у відносинах з Польщею. Зокрема, йдеться про  тривалу  блокаду  кордону з Україною польськими фермерами, перевізниками   (середня оцінка негативного впливу – 4,5 бала).

Майже так же високо оцінили зовнішньополітичне  протистояння зі  США, що гальмувало воєнно-фінансову підтримку України, -  на 4,4 бала. Проте,  враховуючи останні урядові рішення США, є висока імовірність того, що громадяни зараз би інакше оцінили негативний вплив цього чинника: як мінімум, він би дуже зменшився. 

Також як сильний негативний вплив оцінили політику керівництва Угорщини щодо блокування  процесу євроінтеграції України – у  4,3 бали.  Ускладнення політичної та соціально-економічної ситуації в Європі, посилення «втоми» від війни  в Україні  громадяни оцінили у 4,2 бала.  Такий же показник - оцінка негативного впливу  неспроможності глобальних та регіональних структур безпеки запобігти ескалації конфліктів на світовій арені. 

- Чи були питання стосовно Близького Сходу?

- Середня оцінка сили негативного впливу 4 бали  була відзначена щодо такого чинника, як поляризація світової спільноти і поглиблення глобального протистояння демократичного світу і табору авторитарних держав.  І дещо нижчими були  оцінки негативного впливу таких чинників, як розгортання гібридної агресії росії  проти Молдови – 3,9 бала;  ескалація війни на Близькому Сході –3,7 бала. Такий же показник  –  щодо тривалого протистояння США та Китаю.  Це були всі чинники, негативний вплив яких ми розглядали.

Ми просили громадян оцінити їх ставлення щодо окремих зовнішньополітичних питань, скажімо, щодо укладання Україною двосторонніх угод про співробітництво в сфері безпеки з низкою країн світу.  Переважна більшість громадян вважає, що це сприятиме зміцненню України у протистоянні російській агресії; різною мірою погодилися з тим, що це сприятиме зміцненню України 80,7% опитаних, а протилежної думки – 8,6%. 10,7% вагалися з відповіддю.

Вважати правління путіна нелегітимним

– Як українці поставилися до тези  Макрона про можливість відправки  в перспективі до України військового контингенту?

- Більшість громадян, приблизно три чверті, 74,3%, підтримують цю ідею, не підтримують 12,2%. Решта вагалися з відповіддю.

Також переважна більшість громадян  – 85,2% підтримали позицію Парламентської Асамблеї Ради Європи, яка виступила із заявою, в якій закликала європейські країни вважати правління президента росії володимира путіна нелегітимним.

– А чому не всі 100%?

– Очевидно, коли ми говоримо про  боротьбу демократичних держав та авторитарних, вкрай рідко трапляється, якщо взагалі можливо, щоб в демократичній державі однієї думки дотримувалося 100% населення.  Мотивацію ми не оцінювали, але я вважаю, що не існує такого питання, де би всі 100% дотримувалися однакової думки в Україні.

– А що означає формулювання: «припинити усі контакти з путіним,  за винятком  гуманітарних  і з метою досягнення миру»?

– Гуманітарні  контакти – це контакти, наприклад, щодо визволення українських військовополонених  чи повернення українських вкрадених дітей, депортованих в росію, назад в Україну. Тобто для цього повинна залишатися можливість.

– За визнання путіна нелегітимним виступають 85% громадян України. Можна помітити дещо різне ставлення  до цього питання тих, хто вдома переважно розмовляє українською мовою, і  тих, хто переважно спілкується російською. Який тут зв'язок?

– Очевидно, є в Україні громадяни, які більш прихильні до «русского мира», хоча не обов’язково. Це може бути пов’язано із регіоном проживання. Ми не вивчали мотивацію громадян на цю тему, єдине , що можна сказати, що залежність від того, якою мовою громадяни розмовляють вдома, є досить слабкою – хоча вона є.

– Щодо регіонів країни. Західний підтримує цю заяву на 92%,  на 91% – Центральний, а також 72% жителів Півдня і 71,5% мешканців Сходу. Але тут дивно – на Сході вже десять років триває війна та й  Південь суттєво потерпає від повномасштабного вторгнення росіян.

–  Мотивацією визнавати  путіна президентом  може бути,  наприклад, не обов’язково прихильність до путіна і до росії, а розрахунок на те, що якщо визнавати – то  це відкриває більш широку  можливість для якихось контактів, до переговорів;  і громадяни можуть вважати, що це більше посприяє розв’язанню ситуації. Або навпаки, вони можуть боятися, що невизнання путіна легітимним президентом може призвести до ще більшого загострення ситуації.

Канада, Латвія, Велика Британія, Франція, Литва, Естонія, Чехія, Німеччина і Нідерланди

–  Чому Канада та Латвія  на першому місці у позитивному ставленні українців до іноземних держав?

– Тут взагалі треба сказати, що громадяни  досить позитивно ставляться до країн, які наведені у списку,– у ньому залишилися ті країни, які тією чи іншою мірою вважаються партнерами України. Ми бачимо відмінність  від оцінки  Латвії чи Великої Британії, чи Литви, Естонії чи Франції, яка є  статистично незначущою. Тобто це все країни, які висловлюють однозначну підтримку Україні і намагаються допомагати з усіх сил, тому не бачу в цьому нічого дивного.

І на цьому рівні відмінність позитивних оцінок, коли  вони становлять собою  понад 90% позитивного ставлення, можна сказати,  може бути зумовлена тим, що громадяни більше чи менше чують пропозиції тієї чи іншої країни, отримують інформацію про це. Якщо розглянути перші номери у списку – Канада (93%), Латвія (93%), Велика Британія (92%), Литва (92%),  Франція (92%), Естонія (91%),  Німеччина (90%), Чехія (89%), Нідерланди (87,5%), – тут із статистичної точки зору не варто говорити про якісь там відмінності. Вони номінально є, але це може бути наслідком дещо різного рівня обізнаності.

– До США  висловлюють позитивне ставлення 80% опитаних.

– Порівняно з попередніми опитуваннями ставлення до США дещо погіршилося, але я вважаю, що великою мірою це було пов’язане саме з серйозною затримкою надання допомоги Україні. Й існує висока імовірність того, що якби це опитування проводилося сьогодні, то число респондентів, які позитивно ставляться до США, було би вищим.

– До Туреччини позитивно ставляться 68% громадян.

– Ми бачимо, що Туреччина особливо не проявляє себе, але все ж таки, якщо говорити і про Молдову (77%), і про Словаччину (70%), Румунію (70%), Туреччину (68%) і Польщу (58%), то  більше половини опитаних  - позитивно ставляться до цих країн. Лише до Угорщини більше половини  українців ставляться негативно – 63%.

Наші співвітчизники переважно позитивно ставляться навіть до нейтральних країн. Але, звичайно, дуже позитивне ставлення демонструють щодо країн, які підтримують Україну у протистоянні  російській агресії, і негативно ставляться до країн, які тим чи іншим чином перешкоджають Україні в цій боротьбі,  або підтримують росію.

Ірина КИРИЧЕНКО