Тримай кордони української мови: чи скаже Зеленський, що був частиною «русского міра»
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Угорщина використовує право вето у НАТО проти України. (facebook.com/orbanviktor)
Приєднання України до Об'єднаного центру з кібероборони НАТО (CCDCOE) забловано Угорщиною.
Як інформує УМ, про факт блокади однією з держав Альянсу напередодні повідомив секретар РНБО Олексій Данілов.
Напередодні в ефірі ток-шоу "Право на владу" Данілов розповів, що одна з європейських країн відмовила в участі України у роботі Центру.
"Є така інституція, яка має назву Кібер-НАТО. І ми влітку минулого року подали туди відповідні документи, пройшли всі відповідні верифікації. І там, так само, як в НАТО, консенсусом приймаються рішення. Так от: одна з європейських країн відмовила в участі нашій країні в цій поважній інституції", - цитує Данілова агентство УНІАН.
Секретар РНБО підкреслив, що це відбулося незважаючи на те, що в Україні триває війна та постійно відбуваються кібератаки.
"Це країна Євросоюзу, це наші сусіди. Вони нам відмовили... Одна країна з усіх, які входять в цей Альянс, проти. Так це партнери в лапках чи це партнери, які, як кажуть, щирі?", - додав секретар РНБО.
Співрозмовник "Європейської правди", що брав участь у процесі, підтвердив, що йдеться про блокування вступу України саме угорським урядом.
Процедура схвалення української заявки розпочалася в жовтні і, у разу успіху, Україна стала би членом центру вже від 1 січня 2022 року. Однак за деякий час Угорщина заявила про блокування нашого вступу.
Правила дозволяють державам НАТО повернутися до розгляду заявки Києва і не можна виключити, що з огляду на цьогорічні російські кібератаки на Україну інші члени Альянсу переконають Будапешт переглянути свою позицію.
Але оскільки засідання Ради центру, яка ухвалює рішення про розширення складу учасників ухвалюються лише 2 рази на рік, приєднання України до цієї структури навіть за позитивного розвитку подій може статися лише з другого півріччя 2022 року.
Угорщина наразі публічно не оприлюднила свою позицію з цього приводу.
Зауважимо, що ця угорська блокада виходить за межі попередніх рішень Будапешта про встановлення штучних перепон для України.
Як відомо, після ухвалення освітнього закону в 2017 році Угорщина заявила, що блокуватиме засідання Комісії Україна-НАТО на політичному рівні та процедуру вступу України в Альянс.
Втім, Об'єднаний центр передових технологій з кібероборони НАТО формально не є структурою Альянсу.
Україна подала офіційний запит щодо приєднання до роботи Центру, що базується у Таллінні, у серпні минулого року.
Центр має великий вплив на дії Альянсу у сфері кіберзахисту. Його заснували сім країн, а сьогодні він налічує 20 учасників – 17 членів НАТО та 3 країни-партнери.
Унікальність центру полягає в тому, що там разом працюють військові, цивільні, представники уряду. Робота центру сфокусована на трьох основних напрямках: дослідження, тренування та навчання.
У січні глава МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт незадоволений ситуацією із правами етнічних угорців в Україні і тому продовжить блокування євроатлантичних прагнень Києва.
Як повідомляла УМ, до МЗС Угорщини викликали посла України в Будапешті у зв’язку з різкою реакцією Києва на підписання угорською стороною нового довгострокового контракту з «Газпромом».
Днями прем'єр Угорщини Віктор Орбан відвідав Москву і провів тривалі перемовини з Путіним.
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Замість стабілізації оборони Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський почав наступ на команду DeepState. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>