Військова політика — відсутність стратегії: внутрішня криза України та нові виклики
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
До ОДКБ входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. (odkb-csto.org)
Лідери країн Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) відреагували на заклик президента Казахстану Токаєва допомогти вгамувати протестувальників і направили так звані Колективні миротворчі сили ОДКБ до країни.
«Миротворці» вирушили до Казахстану в ніч на четвер.
Як інформує Україна молода, про ухвалене рішення повідомив прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, адже саме ця країна наразі формально головує у ОДКБ.
За його словами, миротворців направили «з метою стабілізації та нормалізації обстановки».
«У зв'язку зі зверненням президента Республіки Казахстан К.-Ж.К. Токаєва та через загрозу національній безпеці та суверенітету Республіки Казахстан, викликану, в тому числі, втручанням ззовні, Рада колективної безпеки ОДКБ відповідно до статті 4 Договору про колективну безпеки ухвалила рішення направити Колективні миротворчі сили ОДКБ до Республіки Казахстан на обмежений за часом період з метою стабілізації та нормалізації обстановки у цій країні», - заявив Пашинян.
Зауважимо, що Організація договору про колективну безпеку є військово-політичною міжнародною організацією, до якої входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Росія і Таджикистан. Росія позиціонує її як альтернативу НАТО.
Перед тим президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв попросив глав країн ОДКБ надати допомогу Казахстану, заворушення в країні він порівняв із терористичною загрозою.
«Насправді це вже не є загрозою, це підрив цілісності держави і найголовніше - це напад на наших громадян, які просять мене, як главу держави, терміново надати їм допомогу.
Мій конституційний обов'язок у тому, що я повинен дбати про благополуччя, спокій та безпеку наших громадян. Тому звернення до сторін щодо організації Договору про колективну безпеку вважаю абсолютно доречним, своєчасним», - наголосив Токаєв.
На його думку, «терористичні банди є, по суті, міжнародними», бо, мовляв, «пройшли серйозну підготовку за кордоном, і їхній напад на Казахстан можна розглядати і потрібно розглядати як акт агресії».
Українські експерти вважають, що газові протести у Казахстані Росія використає для посилення власного політичного впливу в країні, а її роль у намірі придушити масові протести казахів є ключовою в ОДКБ.
Як повідомляла «УМ», з 2 січня на заході Казахстану відбуваються "газові" протести, які розпочалися після стрибка цін на скраплений газ, яким заправляють більшість автомобілів у регіоні.
Уранці 5 січня уряд Казахстану відправили у відставку. В Алмати люди захопили акимат (адміністрацію).
Увечері 5 січня влада запровадила надзвичайний стан по всій країні.
Це не нова сентенція: криза — дитя війни. >>
Теракт у підмосковному концертному залі «Крокус Сіті Хол» 22 березня 2024 року став наймасштабнішим актом тероризму після історії з виставою «Норд-Ост», коли загинули 170 людей, включно з десятками нападників. >>
Інформаційні стрічки третього року великої війни регулярно повідомляють про нові ядерні загрози та нові хвилі російських навколоядерних фейків. >>
Президент Франції Емманюель Макрон заявив колегам за підсумками саміту Євросоюзу, що помилковою є думка про те, що росія зупиниться на Донбасі та в Криму. >>
Головне управління розвідки Міноборони вважає запізнілу заяву путіна про те, що бойовики, які вчинили теракт у Підмосков'ї, нібито тікали до України, такою, що «не витримує жодної критики». >>
На третьому році війни президент США несподівано змінив головну свою тезу про допомогу Києву — «стільки, скільки потрібно» на повну невизначеність — «допомагати настільки, скільки ми зможемо». >>