Україна – країна героїв, яким ми зобов’язані незалежністю: Порошенко привітав захисників

«Зродились ми великої години з пожеж війни, із полум’я вогнів...»

Тому День захисника України для нас — одне з найбільших свят. А чому воно припадає саме на 14 жовтня, всі наші люди прекрасно розуміють.

Україна — країна героїв. Яким ми з вами зобов’язані незалежністю. Героїв різних поколінь і епох, різного віку і статі. Княжа дружина і козаки-запорожці. Армія УНР і УПА. Українці, які захищали Вітчизну від Леніна і Троцького, Гітлера і Сталіна. І які боронять її зараз від Путіна.

Міцний духом народ призупинив російську агресію. Армія стала підготовленою, впевненою і сильною. Захисники державності не дадуть перейти червоні лінії. Бо ці червоні лінії того ж кольору, що кров тисяч захисників Україні, які загинули, боронячи Вітчизну.

Верховний Головнокомандувач каже, що у своїй голові війну вже завершив. Це було би добре, навіть чудово… Якби те ж саме відбулося і в голові Верховного Головнокомандувача країни-агресора.

І дуже дивно, що в проекті бюджету на наступний рік витрати на армію зменшуються. Вперше з часів Януковича. Зірване виконання державного оборонного замовлення на поточний рік. Згортаються успішні реформи з речового забезпечення та харчування. На паузі — житлова програма для військових. Добудовують лише те, що заклала ще наша команда, а нової програми навіть не проектують.

Рішення про підвищення зарплат для військових востаннє ухвалювалося на початку 2019 року, ще за попереднього Президента. Ми це, до речі, робили регулярно. А тепер грошове забезпечення практично заморожено, і про плани його збільшення нічого не відомо. Мабуть, військова таємниця.

Стали забувати, що головна людина в армії — це солдат, воїн. І головне, до речі, не гроші, а ставлення. Навіть без сучасної військової оптики, неозброєним оком видно, що армія для влади, на жаль, більше не пріоритет. Слова можновладці в основному говорять правильні, але люди відчувають фальш. І коли ці слова формально теплі, від них все одно віє байдужістю.

Та з якою б прохолодою влада не ставилася до військових та ветеранів, як би вона не випихувала армію на периферію громадської думки, народ шанує і поважає свою армію. Ми з вами пишаємося нею. Саме Збройні Сили мають найвищий авторитет у суспільстві. Вищий, ніж у будь-кого з Президентів.

Будьмо оптимістами! Те, що зараз відбувається з нашою країною, забутою радянською мовою зветься «временные трудности», і ми їх обов’язково подолаємо! Бо ми сильні і ми переможемо.

Ми нічого не хочемо більше, ніж миру. Але більшість з нас розуміє, що дипломатія може бути успішною, лише коли вона спирається на сильну армію. «Бо плач не дав свободи ще нікому, а хто борець — той здобуває світ». І мир.

Вітаю зі святом наших воїнів! В першу чергу тих, хто несе службу на передовій, в зоні Операції об’єднаних сил.

Слова подяки пожежникам, які приборкали вогонь на Луганщині.

Окремо вітаю наших лікарів. Вони, попри неспроможність та недієздатність влади, захищають Україну від коронавірусу. Вони ризикують своїми життями, як і військові на фронті.

Вітаю всіх українців з Днем захисника України!

З Днем УПА!

З Днем козацької слави! І з Днем Покрови.