«На ті самі граблі»: ЦПК проаналізував судову реформу Зеленського

Центр протидії корупції нищівно розкритикував так звану судову реформу президента Володимира Зеленського, яку він вдруге на намагається провести через Раду попри попередній провал: коли Конституційний суд визнав неконституційними окремі положення закону про діяльність органів суддівського врядування у березні 2020 року.

Як повідомляє «Україна молода», тим самим у ЦПК відреагували на внесення нового законопроєкту президента Зеленського про судову реформу до Ради в понеділок, 22 червня.

Відтак, експерти ЦПК нагадують, що у нещодавньому підписаному меморандумі з МВФ українська влада взяла на себе зобов’язання оновити Вищу раду правосуддя – ключовий орган, відповідальний за добір і звільнення суддів. Меморандум передбачає створення незалежної комісії з міжнародними експертами в складі, яка має провести перевірку членів ВРП на відповідність закону і критеріям доброчесності та ініціювати їхнє звільнення.

Натомість президент в своєму законопроєкті пропонує, щоб рішення, чи звільняти членів ВРП, приймала сама ВРП – за таке рішення має проголосувати щонайменше 14 членів ради.

Експертка Центру протидії корупції Галина Чижик зауважує: "Зеленський знову встає на ті самі граблі і навіть не вчиться на власних уроках. Адже його перша спроба реформувати суди провалилася з тріском у січні цього року саме через Вищу раду правосуддя. І зараз президент знову дає нереформованому органу всі повноваження на реформування судової системи, що навіть звучить абсурдно. Лише з аналізу законопроєкту зрозуміло, що в Офісі президента не хочуть ніякої судової реформи, яку обіцяли виборцям".

Аналітики Центру наголошують, що президентський законопроєкт повністю віддає формування нової кваліфкомісії суддів в руки нереформованої ВРП. І саме ВРП визначатиме правила проведення конкурсу.

Якщо раніше до складу конкурсної комісії могли увійти лише ті міжнародні експерти, які допомагали відбирати суддів Вищого антикорупційного суду, то зараз фактично будь-яка міжнародна чи іноземна організація, яка працює в сфері правосуддя чи боротьби з корупцією, зможе запропонувати будь-яку особу, а ВРП отримає право обирати. Зрозуміло, симпатії ВРП будуть на боці "ручних" експертів, зазначають у ЦПК.

У Центрі припускають, що відбором членів конкурсної комісії взагалі керуватиме скандальний голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк. Згідно з текстом проєкту, якщо Рада суддів чи міжнародники не запропонують осіб, тоді це повноваження переходить до Уповноваженого ВРУ з прав людини.

У ЦПК нагадують, що рік тому НАБУ оприлюднило записи з кабінету голови ОАСК Павла Вовка, який ймовірно стверджував, що контролює омбудсмена Людмилу Денісову, і може забезпечити призначення нею потрібних людей.

За словами аналітиків, законопроєкт утверджує статус ВККС як "сировинного" придатка ВРП – самостійно ВККС не зможе провести жоден процес в межах добору чи оцінювання суддів, адже більшість рішень має погоджувати з ВРП. Такі важливі документи як порядок проведення оцінювання суддів/кандидатів і методику оцінювання результатів взагалі має затверджувати ВРП.

Також законопроєкт містить норми, які стосуються Верховного суду України. Скандальна норма про кількість суддів ВСУ вилучається з закону, тепер таку кількість визначатиме своїм рішенням ВРП.

Судді ВСУ мають бути зараховані до штату Верховного Суду і впродовж року мають пройти кваліфікаційне оцінювання, яке їхні колеги з Верховного суду вже пройшли під час конкурсу.

На думку ЦПК, через цей законопроєкт Україна може втратити кілька мільярдів доларів допомоги МВФ.

Як повідомляла «УМ», в березні 2020 року Конституційний суд скасував положення закону про діяльність органів суддівського врядування, ініціатором якого був президент Володимир Зеленський. Зокрема, КС визнав неконституційним положення, яке скорочувало максимальну кількість суддів у Верховному суді від 200 до 100.

Даний закон Зеленський підписав 4 листопада 2019 року. Законом скорочувався склад Верховного суду з 200 до 100 суддів, запроваджувався новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створювалася при Вищій раді правосуддя комісія доброчесності та етики.

У посольствах ЄС і Канади в Україні розкритикували низку положень цього закону.