Україна має бути сильною: варто повернути до лексикону слово Перемога
Ми не можемо дозволити собі бути слабкими. Інакше у путіна відсутня мотивація припиняти війну, адже жертви та гроші, якими він платить за неї, йому байдужі. >>
Під час свого візиту члени делегації обговорять проблему деокупації Криму
Українська делегація у вівторок, 2 червня, розпочала візит до Берліна переговорами з Міністром оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер.
Про це повідомляється в Twitter Міноборони ФРН.
"Крамп-Карренбауер вітає віце-прем'єр-міністра України Олексія Резнікова. Разом з ним Міністр оборони Андрій Таран, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба і посол Андрій Мельник. Тема переговорів-ситуація на Донбасі", - йдеться в повідомленні.
«Ми стоїмо на боці України шляхом підтримки в мінському мирному процесі і з радами Бундесверу", - зазначили також у відомстві.
Пізніше повинні початися переговори Кулеби з німецьким колегою Хайко Маасом. Зазначимо, до складу української делегації входять також керівник офісу президента Андрій Єрмак та його заступник Ігор Жовква.
“Сонячний Берлін зустрічає потужну делегацію на чолі з керівником Офісу Президента Андрієм Єрмаком і главою МЗС Дмитром Кулебою. Це перший візит такого високого рівня у Німеччині з початку пандемії! Вдячні нашим партнерам за запрошення!” — написав на своїй сторінці у Twitter повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник,.
Він додав, що попереду — "наднасичений" робочий день.
Нагадаємо, що під час свого візиту члени делегації обговорять низку питань, зокрема — проблему деокупації Криму й виконання грудневих домовленостей у “нормандському форматі”.
Також у Берліні заплановані зустрічі з федеральним міністром закордонних справ Німеччини Хайко Маасом, зовнішньополітичним радником канцлера Яном Гекером, міністеркою оборони Аннеґрет Крамп-Карренбауер.
Це перший візит такого високого рівня у Німеччині з початку пандемії.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що на сьогоднішніх переговорах у Німеччині на порядку денному будуть питання деокупації Криму, співпраця з НАТО та ситуація на Донбасі.
"На порядку денному у моїй папці до цього нашого політичного візиту: деокупація ОРДЛО і Криму; підтримка Німеччиною реформ в Україні, зокрема медичної реформи; надання Україні статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО; європейська інтеграція України під час головування Німеччини у Раді ЄС в другій половині 2020 р.; історичні питання: перспектива визнання Бундестагом Голодомору як геноциду українського народу та зведення пам’ятника українцям, загиблим у Другій світовій війні; торгівля та інвестиції між країнами", - написав він на своїй сторінці у Facebook.
Як повідомляла УМ, колишній канцлер Німеччини, нинішній голова ради директорів компанії "Роснефть" та глава комітету акціонерів компанії Nord Stream AG Герхард Шредер завів подкаст і у першому випуску образив посла України в Німеччині Андрія Мельника.
Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар назвав "підлою" і "низькою" заяву колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, який обізвав українського посла у ФРН Андрія Мельника карликом.
Кілька тижнів тому посол Мельник заочно запропонував колишньому канцлеру ФРН Герхарду Шредеру парі щодо його заяви про те, що Крим нібито «ніколи не повернеться до складу України».
Посол України у ФРН також відмовився брати участь разом з росіянами у церемонії вшанування 75-річчя завершення битви за Берлін.
Ми не можемо дозволити собі бути слабкими. Інакше у путіна відсутня мотивація припиняти війну, адже жертви та гроші, якими він платить за неї, йому байдужі. >>
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Замість стабілізації оборони Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський почав наступ на команду DeepState. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>