Про це сказала міністр освіти та науки Ганна Новосад під час зустрічі з міністром зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петером Сіярто, повідомляє преслужба МОН.
"Основний лейтмотив цієї зустрічі — ми закриваємо політичні дискусії щодо мовного питання для шкіл з мовою навчання нацменшин і зосереджуємося на роботі з вчителями та методистами... Основна ціль — щоб усі українські діти незалежно від їхнього етнічного походження на високому рівні володіли державною мовою", - зазначила вона.
Під час зустрічі Сіярто запропонував Новосад розглянути дві можливості, які б могли, на його думку, забезпечити кращі умови для вивчення рідної мови для угорської громади. Серед них прирівняти угорську мову до мови корінного народу; збільшити кількість годин на вивчення української мови, але не за рахунок інших предметів, а за рахунок збільшення годин на предмет "Українська мова".
Обидві пропозиції український міністр освіти відхилила як неприйнятні. На її переконання, збільшення кількості годин на вивчення української мови без зменшення кількості предметів, що вивчаються угорською, призведе до того, що діти навчатимуться 7 днів на тиждень.
"Ми маємо чіткі межі того, яким має бути навантаження дитини. Якщо ми збільшимо його — це вже загроза для здоров´я дітей. Цю межу ми точно переходити не будемо. Зараз ми маємо Закон "Про повну загальну середню освіту", який, з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії, виписав збалансовану систему, за якою поступово відбувається збільшення відсотку предметів, що викладаються українською. Які предмети вивчати державною — рішення школи. Це оптимальний варіант", — додала міністр.
Щодо визнання угорської меншини корінним народом, то, на переконання Новосад, це політичне питання, яке зараз не варто піднімати. "Корінні народи у нас чітко визначені в законодавстві. Потрібно розуміти, що зміна переліку країн порушить основні закладені принципи. Корінними народами наразі розглядаються ті, що не мають іншої держави, окрім України, яка відстоює розвиток їхньої культурної і мовної спадщини. Угорська мова під цей принцип не підпадає", — зазначила Новосад.
Вона підкреслила, що Україна послідовно виконала усі рекомендації Венеціанської комісії. "Далі — системний діалог із освітянами. Для цього вже в лютому фахівці МОН матимуть зустрічі в Закарпатті для обговорення з освітянами положень проєкту Державного стандарту про базову освіту",— наголосила Ганна Новосад.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: у Будапешті вперше за 7 років зустрінеться українсько-угорська комісія.
Як повідомляла УМ, 16 січня було ухвалено новий Закон "Про повну загальну середню освіту". За проголосували 327 депутатів.
Законом, зокрема, визначається, що мовою освіти є державна мова, а також урегульовується питання навчання мовами корінних народів та національних меншин.
Серед іншого закон затверджує обов’язкову Державну підсумкову атестацію (ДПА) за кожний рівень повної загальної середньої освіти з державної мови, математики та інших предметів, визначених центральним органом виконавчої влади у сфері освіти й науки, крім випадків, визначених законодавством.
Нагадаємо, відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту. Глава МЗС Петер Сіярто заявив, що Україна встромила Угорщині ніж у спину.
На Закарпатті в місцях компактного проживання угорської нацменшини взагалі не говорять українською, хоча діти навчаються в державній школі.
Угорщина намагається блокувати прагнення України до євроатлантичної інтеграції через те, що в Україні прийняли закон про освіту, який забезпечує вивчення української та зменшує кількість викладання у державних школах мовами національних меншин.
11 держав-членів НАТО, в тому числі Німеччина, висловили незгоду з діями Угорщини щодо блокування євроатлантичних ініціатив України через закон про освітуУгорщина різко розкритикувала схвалений українським парламентом закон "Про освіту"
Навіть зважаючи на демографічну катастрофу, виїзд мільйонів українців за кордон і потребу інтеграції нашої діаспори, прийняти легалізацію множинного громадянства, не можна було підтримувати цей законопроєкт у такому вигляді. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Ставити на голосування запит адміністрації 46 президена США Джо Байдена з додатковими 24 мільярдами на допомогу Україні - спікер Палати представників Майк Джонсон не буде. >>
Про "страшну загрозу" з боку Китаю, Ірану і Північної Кореї Генеральний секретар НАТО Марк Рютте попередив обраного президента США Дональда Трампа, якщо Україну підштовхнуть до підписання мирної угоди на вигідних РФ умовах. >>
В день початку міністерської зустрічі НАТО Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії рф. >>
