Міжпарламентська асамблея Верховної Ради України, Сейму Литви та Сейму і Сенату Польщі (МПА) створила комітет з питань безпеки.
Про це голова Верховної Ради України Андрій Парубій заявив на брифінгу, який він провів разом і головою Сейму Литви Вікторасом Пранцкєтісом та маршалком Сенату Польщі Станіславом Карчевським, пише Радіо Свобода.
Спільний брифінг відбувся в рамках Х сесії МПА "Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом", яка проходить 7-8 червня 2019 року у Києві.
Голова Верховної Ради повідомив, що на сесії МПА було оголошено про створення додаткового, четвертого, комітету у структурі Міжпарламентської асамблеї Литва-Польща-Україна – комітету з питань безпеки.
"Ми узгодили, що координація наших дій з питань безпеки є важливою і актуальною, оскільки гібридні виклики, що стоять перед нашими країнами в обороні від російської агресії, є подібними і спільними: зокрема, це інформаційна безпека, це кібербезпека, енергетична безпека, гуманітарна безпека", – сказав він.
Парубій наголосив, що безпека у сьогоднішньому світі – це не тільки зброя і танки – це дуже широкий спектр питань.
"Тому ми стали ініціаторами підписання заяви від парламентів країн нашого регіону проти "Північного потоку-2", – нагадав він.
Голова Верховної Ради також зазначив, що на цій сесії був підписаний заключний документ, в рамках якого було досягнуто домовленості дотримуватися стратегії 2025 і 2027 – стратегії плану України на шляху до ЄС.
Спікер зазначив, що на цій сесії МПА було також ухвалено рішення про збільшення парламентаріїв від кожної країни до 12 депутатів.
Від імені парламентів трьох країн також було наголошено на необхідності продовження і збільшення санкцій проти Росії і солідарності на євроінтеграційному напрямку розвитку України.
Зі свого боку Вікторас Пранцкетіс нагадав, що нещодавно Сейм Литви ухвалив резолюцію про визнання геноцидом депортацію кримських татар у 1944 році та вручив Парубію текст документа. Пранцкетіс наголосив, що це є продовженням послідовної політики підтримки України Литовською Республікою та важливою заявою у контексті російської агресії.
А Станіслав Карчевський зазначив, що цього року Польща святкує 20-річчя членства в НАТО, також 15-річчя членства в ЄС. У цьому контексті він заявив про повну готовність ділитися з Україною досвідом, пов’язаним зі вступом до цих організацій, а також подякував Україні та Литві за спільну декларацію та критичну оцінку "Північного потоку-2".
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
У Сирії, після успішного наступу опозиційних сил і швидкого захоплення ними влади, тамтешній диктатор Асад з родиною втік до росії. >>
Третій тиждень протестів у Грузії. Перший осінній раунд протистояння почався в жовтні з недовіри до результатів виборів. >>
Обраний президент США Дональд Трамп після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським і на тлі новин про повалення режиму Башара Асада в Сирії, заявив про бажання Києва укласти угоду і «зупинити божевілля». >>
Америка вступає в нові часи. Якими вони будуть — не знає ніхто. >>
В день початку міністерської зустрічі НАТО Міністерство закордонних справ України оприлюднило офіційну позицію щодо можливих гарантій безпеки, які можуть розглядатися як інструмент стримування від агресії рф. >>
