21 досягнення за п’ять років після Майдану

Всупереч міфам, що за 5 років після Майдану "нічого не змінилося" або навіть "стало гірше", які тиражує російська пропаганда й українська опозиція, в дійсності країна пройшла вражаючий шлях перетворень у різних галузях. За ці 5 років в Україні змінилося більше, ніж за попередні два десятиліття, пише співкоординатор руху "Простір свободи" Тарас Шамайда.

Причому, не варто забувати, що зміни відбувалися в умовах війни, втрати значної частини територій, економічного потенціалу та ринків збуту. Нижче – лише деякі з важливих змін, багато з яких мають без перебільшення історичне значення. Їх подальша доля залежить від того, чи вдасться Україні після президентських та парламентських виборів зберегти нинішній стратегічний курс.

Асоціація з ЄС

Україна уклала Угоду про Асоціацію з ЄС, яка визначила наш цивілізаційний вибір і відкрила для українських товарів найбільший у світі ринок.

Курс на ЄС і НАТО замість позаблоковості

Чимало людей вже забули, що "позаблоковість" довго була головною "фішкою" київської влади і впливових політиків. Після Майдану, відмовившись від позаблокового статусу, Україна закріпила курс на вступ до ЄС і НАТО в Конституції, зробивши його незворотним.

Безвіз

Українці отримали можливість вільно пересуватися по Європі. Український паспорт посідає 28 позицію в світовому рейтингу та дозволяє відвідувати без віз 131 державу світу.

Незалежна Церква

Вперше за більш ніж тисячолітню історію Українська православна церква отримала автокефалію і стала рівною серед рівних 15 помісних православних церков. За кілька місяців до Православної церкви України вже перейшло понад 500 парафій московського патріархату, і цей процес триває.

Захист української мови

Законодавчі зміни вперше за багато років забезпечили домінування української мови на телебаченні (2/3 ефірного часу) та радіо (8/10 ефірного часу), частка україномовних пісень на радіо сягнула 55%, зрісши за два роки в 10 разів. Українська мова значно зміцнила позиції в освіті й книгорозповсюдженні, й остаточно витіснила російську з кінопрокату. Верховна Рада розглядає в другому читанні закон про державну мову, ухвалення якого дозволить забезпечити її домінування в усіх публічних сферах.

Декомунізація

Законодавчо засуджено тоталітарні комуністичний та нацистський режими і заборонено пропаганду їх символіки. Україну очищено від монументів Леніна та інших діячів комуністичного режиму, змінено назви майже тисячі населених пунктів та понад 50 тисяч вулиць та інших об’єктів топоніміки. Комуністичні й нацистські партії підлягають забороні та не можуть брати участі у виборах.

Заслін російській пропаганді

Заборона трансляції російських телеканалів, блокування поштових серверів і соцмереж держави-агресора, обмеження імпорту пропагандистської літератури й заборона пропагандистських фільмів у кінопрокаті очистили український культурно-інформаційний простір від масованої пропаганди ворога.

Визнання борців за Україну

Ухвалено закони, що вшановують борців за волю Україну, надають усім українським партизанам і повстанцям статус ветеранів, запускають процедуру реабілітації всіх жертв комуністичних репресій.

Боєздатна армія

Після багаторічних руйнівних процесів, а також втрати значного числа техніки в окупованому Криму й під час війни на Донбасі, українська армія підвищила рівень бойової підготовки, отримала озброєння українського та західного виробництва і 29 місце в світовому рейтингу військової сили.

Міжнародний вплив

Україна почала реально впливати на міжнародну політику. В активі українських дипломатів та політиків – важливі рішення міжнародних організацій, відставка проросійського президента ПАРЄ Педро Аграмунта, зрив планів повернення російської делегації в ПАРЄ, спроб зняти санкції з Росії, обрати росіянина керівником Інтерполу тощо. Україна веде успішні судові процеси проти Росії. "Нафтогаз України" відсудив і почав примусове стягнення 2,6 млрд. доларів з "Газпрому". "Ощадбанк" України виграв у Росії справу про стягнення з Росії 1,3 млрд. доларів за збитки через окупацію Криму.

Відкритість даних

Електронні декларації про майно та доходи посадовців, вільний доступ до реєстрів майна та нерухомості, відкритість архівів радянських органів безпеки, поіменні голосування в місцевих радах, єдиний портал державних фінансів, де кожен може бачити всі бюджетні транзакції зробили Україну одним зі світових лідерів за відкритістю даних. Україна посіла друге місце серед країн, що досягнули найбільшого прогресу за чотири роки за рівнем публікації та використання відкритих даних для підзвітності влади, розвитку інновацій та соціального впливу. Про це свідчить звіт найбільш впливового світового рейтингу Open Data Barometer за вересень 2018 року.

Податкова реформа

Скорочення числа загальнодержавних податків до семи, зниження ставки єдиного соціального внеску з 42 до 22%, автоматичне відшкодування ПДВ, електронна звітність та інші зміни дозволили Україні за 5 років зробити величезний стрибок на 110 позицій за зручністю податкової системи в рейтинг Doing Business (зі 164 до 54 місця). Загалом же в цьому рейтингу легкості ведення бізнесу Україна за 5 років піднялася на 41 позицію – зі 112 місяця до 71.

Прозорі закупівлі

Україна впровадила систему електронних тендерних закупівель ProZorro, яка визнана найкращою в світі й стала прикладом для багатьох держав. Щороку система дозволяє економити десятки мільярдів гривень бюджетних коштів.

Децентралізація

Реформа децентралізації передала ключові повноваження та ресурси на рівень місцевих громад, давши величезний стимул для розвитку. Доходи місцевих бюджетів за 5 років зросли в 4 рази і вже перевищили доходи державного бюджету. В Україні створено 885 об’єднаних територіальних громад, що охоплюють понад 30% території країни, їх число постійно зростає.

Газова незалежність

Україна припинила купувати російський газ, задовольняючи потреби за рахунок власного видобутку та імпорту з країн ЄС. Крім того, «Нафтогаз України», який раніше дотувався з бюджету на астрономічну суму в понад 100 мільярдів гривень на рік, став прибутковим підприємством і одним із найбільших у країні платників податків.

Експорт в ЄС, а не в Росію

Частка ЄС в експорті товарів з України зросла з 31% у 2013 році до 43% у 2018, а в грошовому вимірі – з 16 до 20 мільярдів доларів. В цей же час частка Росії в нашому експорті скоротилася з 24% до 7%.

Пенсійна реформа

Зміни до пенсійного законодавства дозволили розпочати вирішення однієї з найболючіших соціально-економічних проблем – низький розмір пенсій при величезному дефіциті пенсійного фонду. Чіткіша прив’язка пенсій до трудового стажу й зарплати дозволила підвищити середній рівень пенсій у 2018 році на 38%, а також відійти від пенсійної зрівнялівки. Щовесни пенсії індексуватимуться на половину зростання середньої зарплати і половину рівня інфляції за минулий рік (у березні 2019 пенсії проіндексовано на 17%).

Ремонт доріг

Лише в 2018 році відремонтовано майже 4 тисячі км. доріг, що є багатолітнім рекордом і більше, ніж за 4 попередніх роки разом. Держава щороку збільшує видатки на будівництво й ремонт доріг, а завдяки децентралізації місцеві громади отримали вільні кошти, значну частину яких вони теж вкладають у якість місцевих доріг.

Щоправда, іноді якість ремонту і спорудження доріг не на висоті, але країна принаймні поступово відновлює знищені за останні 20 років дороги. Тут є куди рости в плані контролю якостей і витрат.

Розвиток аграрного сектора

Сільське господарство зростає як ніколи динамічно, нарощуючи обсяги виробництва та експорту. У 2018 році зібрано рекордний урожай зернових за всю історію України – 70 мільйонів тон, що дозволить експортувати рекордні 47-50 млн. тон зернових.

Бум пасажирської авіації

Незважаючи на втрату через окупацію низки аеропортів, включно з міжнародними аеропортами Сімферополя й Донецька, Україні вдалося забезпечити стрімке зростання пасажирської авіації. Вже в 2017 році показники галузі перевищили рекордний довоєнний 2013 рік. У 2018 році пасажиропотік українських авіакомпаній виріс ще на 18%. А пасажиропотік аеропортів за рік зріс на 24%, сягнувши 20 мільйонів пасажирів. Завдяки зростаючій конкуренції і лоукост-компаніям ціни на авіаквитки знизилися.

Українське кіно

Сприятливе законодавство і державна підтримка спричинила бум українського кіновиробництва. Щороку в прокат виходять десятки українських фільмів, встановлено нові рекорди відвідуваності й касових зборів українських кінострічок.

Медична реформа

Україна подолала корупцію на медичних тендерах, перейшовши до закупівлі ліків через міжнародні організації. Медикаменти, дозволені в ЄС, США, Канаді та Японії можуть реалізовуватися й на нашому ринку без довгих дозвільних процедур. Західні протоколи лікування визнані в Україні. Державні й комунальні лікарні перетворюються з установ на підприємства, отримавши більшу свободу управління та можливості керуватися при встановлення заплат лікарям здоровим глуздом, а не тарифною сіткою. З 2018 року українці можуть обирати й змінювати собі лікарів первинної ланки – а бюджетні гроші йдуть до того лікаря, якого обрав пацієнт. Зарплати медпрацівників первинної ланки істотно зросли, а ставлення до пацієнтів покращилось. Додатково розпочалася масштабна реформа сільської медицини.

Освітня реформа

Спочатку виші, а потім і решта закладів освіти в Україні отримали широке самоврядування, а педагоги – можливість самостійно формувати навчальні програми і плани. Україна розпочала перехід до 12-річної шкільної освіти, 40 тисяч перших класів отримали в 2018 році значні кошти на обладнання, а їхні класні керівники отримали спеціальну підготовку для навчання дітей у новій українській школі.

Чия заслуга?

Усі перелічені зміни — це заслуга активістів, адекватних журналістів, волонтерів, успішних людей, які облишили кар’єру у приватних структурах і пішли на держслужбу впроваджувати реформи. Тобто, усього суспільства, яке й робило Майдан та організувало оборону в перші місяці агресії.

Також немалий внесок і чинної влади, тобто, більшості у Раді, прем’єрів та президента. Бо без участі влади у змінах всі найкращі проекти так би і залишилися проектами. Часом реформаторська частина суспільства сварилася з владою, часом тиснула, часом ефективно співпрацювала. Це називається "політичний процес" – і це нормально. Але в результаті ми рухалися вперед. Коли щось змінюється на краще, швидко до цього звикаєш і забуваєш, як воно було раніше.

Але навіть незначне вдосконалення не відбувається саме по собі. Потрібна марудна і довга робота багатьох людей, як активістів, так і представників влади. Щоб зміни відбулися і не провалилися, потрібні адекватні люди, які правильно оцінюють ситуацію і роблять реалістичні кроки.

Нам пощастило, бо після Майдану влада діяла правильно і зважала на тиск суспільства та адекватних реформаторів, активістів, журналістів. Є обґрунтовані думки, що зробити можна було більше. Так, не сперечаюся. Але на нинішніх виборах ідеться проте, щоб зберегти те, що вже зроблено. Можливо, Порошенко й не кришталево чесний політик, але він адекватний, чого не скажеш ні про Тимошенко, ні про Зеленського.

Саме у їхній неадекватності та нерозумінні, що і як потрібно робити, і криється найбільша загроза того, що всі досягнення останніх років підуть коту під хвіст.