Україна не готуватиме за власний кошт фахівців для Угорщини і Румунії

Член Венеційської комісії, колишній міністр юстиції Сергій Головатий наголошує, що навчання виключно мовою нацменшин у своїх школах не допускає жодна країна Європи.

Про це заявив пан Головатий, коментуючи резонанс навколо нового закону про освіту в інтерв’ю виданню «Главком», оприлюдненому в четвер.

За його словами, висновок Венеційської комісії щодо закону «Про освіту» стане відомим на наступній сесії у першій декаді грудня.

Пан Головатий вважає успіхом нещодавно ухвалену Резолюцію ПАРЄ щодо нового українського освітнього закону. Адже в пункті 4, зокрема, йдеться про таке: «володіння державною мовою є одним із чинників згуртованості суспільства та його цілості, а тому правильним буде, якщо держава підтримуватиме вивчення державної мови та вимагатиме, щоб державна мова була мовою освіти для всіх».

Тому, на його думку, український закон «Про освіту» завершує «комуністичну лафу» для Угорщини і Румунії.

«В Україні діє 581 школа виключно з російською мовою викладання (а це, на хвилиночку, 356 тисяч учнів). Окрім цього, є 78 шкіл виключно з румунською мовою викладання (а це 19 тисяч учнів). Далі: є 71 школа виключно з угорською мовою навчання (близько 16 тисяч учнів). Утім, такого – коли навчання повністю здійснюється виключно мовою національної меншини – жодним чином не повинно бути. Такого не допускає жодна країна Європи!», - наголошує член Веніційської комісії.

За його словами, поправки до статті 7 закону про освіту так роздратували Угорщину через те, що в радянські часи угорці на Закарпатті були двомовними, бо навчались російською та угорською. А в роки української незалежності виникла ситуація, коли вже  російською так навчати не було потреби, а українську як державну не було запроваджено в освітній процес.

«Як не прикро, але в минулого керівництва нашої держави так і не дійшли руки до забезпечення належного функціонування української як державної в усіх сферах суспільного життя, включно з освітньою. Отже, якби ухвалили закон без того, що було здобуто як компроміс, то він би просто законсервував радянську модель, яка існувала в Україні й у пострадянський період до останнього часу. Це нехлюйство з боку попередніх керівників Української держави спричинило утворення мовних анклавів, які маємо нині», - зазначає Сергій Головатий.

І додає: «Невдоволення з боку сусідніх держав виникло через те, що з ухваленням українського закону для них закінчується така собі «комуністична лафа», коли коштом української держави, а точніше – за кошт кожного українського платника податків, навчання в школах у певних регіонах здійснювалось державними мовами Угорщини або Румунії. З якого це дива ми всі разом – громадяни України – маємо готувати за власний кошт майбутніх спеціалістів чи посадовців для сусідніх держав?!».

Нагадаємо, Закон «Про освіту» вводить 12-річне шкільне навчання вже з наступного навчального року, але найрезонанснішою новацією закону стало переведення шкільної освіти в Україні винятково на українську мову.

Через це міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто погрожує, що його країна блокуватиме подальшу інтеграцію України з ЄС, якщо Київ не скасує закон. Конфлікт навіть розглянули в ПАРЄ.

Україна надіслала новий освітній закон до Венеційської комісії, яка на початку грудня має надати свої рекомендації до нього.