Вечір прем‘єр відомого українського композитора та джазового піаніста Олександра Саратського відбудеться у Києві, у Національній філармонії. Традиційно в останній місяць зими вже 20 років поспіль музикант пропонує нову програму для слухачів, яка дивує свіжим мелодизмом в поєднанні українського фольклору, академічної та джазової музики. Чітко прописані нотні партитури оркестру, з креативним сплетінням конструктивної логіки традиційних жанрів, пропускають крізь себе, як міцна гребля, непередбачувані хвилі блискучих імпровізацій, що вирують на сцені у виконанні композитора.
«Як я пишу музику - я не знаю. Це дуже інтимно. Я навіть не розумію, як навчитися імпровізувати. Потрібно вивчити всю музику , потім все забути і робити по-своєму, - каже Олександр Саратський. - Один з моїх вчителів, Валерій Подвала, говорив: якщо можете не писати – не пишіть. Я не можу не писати».
Маестро розповідає: «Імпровізація була завжди , з давніх давен – і до романтиків. Джаз додав колективну імпровізацію. Моцарт її постійно практикував, але він записував партію фортепіано, а я – ні. Чік Корія так робив. Таку форму подачі ви не зустрінете дослівно у класиків чи академічних музикантів.
Жанр концерту – як візитівка, бо вже багато років це найцікавіший формат для мене. І хоча оркестр в ньому не імпровізує, а грає по нотах - жодного разу музика будь-якого з концертів не прозвучала однаково. Тому що з тематизму моєї фортепіанної партії ви побачите записаними тільки елементи гармонії – цифровки, і декілька тактів основних тем».
Олександр Саратський у новому концерті №10, що прозвучить 18 лютого, традиційно імпровізуватиме. Де саме? Цей момент підкаже сцена!
«В джазі немає фіксації музики, немає й аналізу музики за партитурами, тільки слуховий аналіз, - пояснював Олександр Саратський ще кілька років тому. - Ви не знайдете ноти фортепіанного концерту Чіка Корїї 1976 року, чи Дюка Еллінгтона. Ця музика закрита для дослідників - це не симфонії Бетховена, де можна сісти з партитурою і виписати тональний план. Тобто в джазі все можна, але на слух. Це зовсім інший вид музикування, в цьому й складність».
Композитор і піаніст нагадує, що імпровізація неможлива там, де є застій, дурість, тиранія, узурпація, занепад і деградація. Імпровізація це 100% - свобода.
«Приходьте і послухайте як я імпровізуватиму, я ніяк не буду себе обмежувати. І, може, придумаю завтра таке, чого сьогодні навіть собі не уявляю. Дякуємо ЗСУ та сподіваємось на ППО та тихий вечір», - каже Олександр Саратський.
Концертом у Києві композитор розпочне черговий тур містами України, який має на меті підтримати й надихнути музикою широку аудиторію у наш складний воєнний час.
У київському концерті гратиме оркестр «Liatoshynskyi Capella» Національного будинку музики.Головний диригент – Богдан Пліш.
Прозвучать прем’єри Симфонії № 5 та Концерту для фортепіано з оркестром № 10 фа мінор у виконані автора.
Далі:
3 березня – Житомир, Житомирська обласна філармонія.
4 березня – Рівне, Зал камерної та органної музики (із Академічний камерний оркестр Рівненської обласної філармонії).
5 березня – Тернопіль, Тернопільська обласна філармонія.
6 березня – Львів, Львівська національна філармонія імені Мирослава Скорика (з Академічним камерним оркестром «Віртуози Львова», диригент – Сергій Бурко).
Анна Архипова