Новітні варвари: у Кропивницькому знищено мозаїку «Людина і біосфера» Віктора Стеценка, фото
У Кропивницькому на території обласної лікарні виявили знищенним мозаїчний рельєф Віктора Стеценка "Людина і біосфера". >>
УАПФ проти участі росіянки Марії Гельман у журі World Press Photo 2024. (Фото: сайт УАПФ)
Виключити зі складу журі конкурсу World Press Photo 2024 представницю Росії Марію Гельман вимагає Українська Асоціація професійних фотографів (УАПФ).
Як інформує УМ, про це сказано в оприлюдненій заяві асоціації.
Журі конкурсу оцінюватимуть в тому числі й українських фотографів, тому асоціація наполягає на зміні його складу.
До складу європейської команди суддів, крім Марії Гельман, входять:
Анастасія Тейлор-Лінд – голова цьогорічного журі, фоторедакторка, Велика Британія/Швеція;
Андреас Трампе – старший фоторедактор Stern, Німеччина;
Жиль Штайнман – режисер та фотограф газети Neue Zürcher Zeitung, Швейцарія;
Маріама Атта – кураторка, Велика Британія.
"УАПФ вважає участь Гельман не логічною, та такою, що може вплинути на об’єктивність у прийнятті рішень під час оцінювання робіт учасників. Крім того, з 2014 року триває неспровокована, загарбницька, жорстока та несправедлива війна Росії проти України і ми вважаємо, що участь представниці Російської Федерації Марії Гельман викликає масу етичних питань.", – зазначили українські фотографи.
Як зазначають на сайті премії, Марія Гельман – російська квір-фотографка, візуальна оповідачка та продюсерка. Була учасницею міжнародної фотоагенції VII Photo Agency. У своїх роботах вона часто досліджує теми ідентичності, травми і вразливості та "прагне кинути виклик стереотипам та упередженням". Вона також фокусується на житті та ідеології альтернативних спільнот і різних соціальних груп, які стикаються з дискримінацією.
Серед міжнародних нагород Гельман: Leica Oskar Barnack Award, Pictures of the Year та Istanbul Photo Awards. Її роботи публікували у виданнях TIME, The Washington Post, Le Monde, Die Zeit, The New York Times.
Нагадаємо, що минулого року переможцем конкурсу став український фотограф Євген Малолєтка. Його відзначили за серію знімків The Siege of Mariupol ("Облога Маріуполя"). На них фотограф зафіксував наслідки російського авіаудару по маріупольському пологовому будинку 9 березня 2022 року, масові поховання, моменти влучань російських снарядів та їх жертв.
Фотоконкурс World Press Photo – безкоштовна і відкрита подія для всіх професійних фотографів, які працюють у сфері фотожурналістики або документальної фотографії. Переможців визначають щорічно спочатку на регіональному, а потім на глобальному рівні.
Імена 24 регіональних переможців оголосять 3 квітня. Далі серед них оберуть 4 лауреатів у глобальних номінаціях: World Press Photo of the Year; World Press Photo Story of the Year; World Press Photo Long-Term Project Award; World Press Photo Open Format Award.
Як повідомляла УМ, Лауреатами минулорічної Пулітцерівської премії – найпрестижнішої нагороди у сфері медіа стали українські журналісти Євген Малолєтка та Мстислав Чернов.
У Кропивницькому на території обласної лікарні виявили знищенним мозаїчний рельєф Віктора Стеценка "Людина і біосфера". >>
Facebook-сторінка народного художника і лауреата відзнаки «Національна легенда України» Івана Марчука здебільшого демонструє фото неперевершених полотен митця, велелюдні виставки та емоції людей, які їх відвідали. >>
Переможцями Радіодиктанту національної єдності в цьому році стали відразу шестеро учасників, яким вдалося написати текст "Треба жити!" без жодної помилки. >>
Уряд не захотів висунути Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Креміня на посаду вдруге через його незалежність та ініціативність, а також через те, що вказував на недоліки у проведенні державної мовної політики. >>
Про підтримку мовного омбудсмена Тараса Кременя заявили українська поетеса-шістдесятниця Ліна Костенко та її донька письменниця, професорка Оксана Пахльовська; вони також долучили свої підписи до відкритого звернення із закликом повторно призначити його на посаду. >>
Заяву заступника міністра культури Сергія Бєляєва про те, що у 2024 році на реставрацію та підтримку заповідника держава виділила 650 мільйонів гривень, спростував колишній генеральний директор національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко >>