Оперу «Кіт у чоботях» українського композитора представляє Національна опера України

У Києві 28 і 29 жовтня у Національній опері покажуть прем’єру останнього музичного твору композитора Юрія Шевченка  - оперу «Кіт у чоботях». Глядачі творчість маестро, який відійшов у засвіти 69-річним у березні 2022 року, знають за чудовим балетом «За двома зайцями», який заслужено номінували на здобуття Шевченківської премії.

«Наша казка – про вигадливість, кмітливість, гнучкість, вміння знайти вихід із будь-якої ситуації й звісно про  доброту. Ми постаралися зробити більш зрозумілою для сучасних дітей старовинну систему ієрархії суспільства, а от «повчальні висновки» вони зроблять самі або з батьками», - коментує режисерка постановки Оксана Тараненко.

Кілька років тому ідея створення української опери для дітей виникла в Анатолія Солов’яненка,  художнього керівника опери, який став автором і керівником проекту «Кіт у чоботях». Шукав сюжет для майбутньої дитячої опери, аби він був загально впізнаваним і цікавим.  Обрав  казку Шарля Перо, склав певний сценарний хід і звернувся до відомого композитора Юрія Шевченка з пропозицією, аби той написав музику до опери «Кіт у чоботях». А маестро долучив до цього проєкту Миколу Бровченка, який написав віршований текст (лібрето) до майбутньої вистави.

Анатолій Солов’яненко розповідає: «Кілька років ми з композитором працювали над народженням цього твору. Коли музика вже була написана, я попросив Юрія Валентиновича попрацювати зі співаками, зокрема, з Анжеліною Швачкою (Кіт), Олександром Бойком (Король) та іншими солістами, аби для вокалістів партії були зручними для виконання, врахувати всі побажання виконавців, які будуть виконувати цю оперу. Робота була завершена на початку лютого минулого року за кілька тижнів до початку повномасштабної російської агресії».

Коли солісти і хористи мали вже  розпочати вивчати партії нової дитячої опери  -  розпочалася повномасштабна російсько-українська війна,  театр змушений був зачинитися до травня. Після відновлення роботи Національної опери – у період воєнного стану, коли в особливому режимі працюють усі заклади культури, певна частина працівників стала вимушено переміщеними особами або пішли у ЗСУ, –  восени минулого року показали глядачам прем’єру «Травіати» Дж. Верді режисера Анатолія Солов’яненка, після чого повернулися до роботи над  дитячою оперою «Кіт у чоботях».

Репетиції розпочалися на початку квітня нинішнього року. А влітку  запросили до співпраці режисерку Оксану Тараненко, яка поставила крайні  гучні оперні  прем’єри повномасштабного періоду війни :  «Катерину» за творами Тараса Шевченка з музикою сучасного українського композитора Олександра Родіна в Одеській опері  та  трансформованого сюжетно і смислами «Запорожця за Дунаєм» Семена  Гулака-Артемовського у Львівській опері.

Акцентуємо, що автор віршованого лібрето «Кота у чоботях» Микола Бровченко є автором нової редакції «Запорожця за Дунаєм» у Львівській опері.

«Нині, працюючи на «мистецькому фронті», ми повинні пам’ятати якою ціною бійці ЗСУ тримають рубежі, аби вибити російських загарбників з нашої землі. Тому я кожного дня, звертаючись до артистів і музикантів, висловлюю величезну подяку нашим військовим, які дають нам змогу, попри війну, все ж працювати»,  – коментує Оксана Тараненко.

Режисерка розповідає, що потрапила у ситуацію, коли вже був записаний аудіоматеріал твору і розподілені ролі, а сценічні ідеї розроблені Марією Левитською. Тож практично режисерська  робота складалася з наповнення мізансцен.

Виконавиця ролі Кота у чоботях Анжеліна  Швачка, провідна солістка Національної опери України зауважує, що деякі труднощі виникали під час репетицій, бо текст лібрето дописувався у процесі роботи. Утім роботою задоволена».

«Мій Кіт – цікавий персонаж,  –  коментує лауреатка Шевченківської премії. –Він трохи авантюрний. Бреше, аби допомогти своєму Хазяїну. Він не лише допомагає хлопцю стати багатим паном Муркісом, й одружитися з Принцесою, яку покохав з першого погляду, а головне зумів перехитрити страшного Людожера, і коли той перетворився у мишку - з’їсти.  Сьогодні Кота можна порівняти з крутим ТОР-менеджером, який ставить ціль і всього добивається. Мені цікаво була працювати над цим образом».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим цікаві вистави Сумського театру імені Щепкіна та двічі переміщеного Луганського