У музеї Анатолія Солов’яненка вшанували 91-ліття співака

Неподалік Києва, у мальовничому Козині, пам’ятною екскурсією у затишному іменному музеї відзначили 91-ліття всесвітньо відомого українського тенора Анатолія Солов’яненка. Зібралися послухати маловідомі спогади про співака від його дружини – пані Світлани столичні гості, зорганізовані Національною оперою України.

У Козині Анатолій Солов’яненко мав дачу і залишився на вічний спочинок у 1999 році.

Народився голосистий самородок 25 вересня 1932 року у Донецьку. Після Другої світової війни закінчив там політехнічний інститут,  аспірантуру й працював викладачем на кафедрі інженерної геометрії. Як і батьки свого часу, долучався до художньої самодіяльності. Із 1950-го упродовж 10 років, вчився у видатного співака-тенора Олександра Коробейченка, прем'єра Донецького театру опери і балету, відвідавши тисячу занять.

Дебютував Анатолій Солов’яненко на сцені головного Театру опери і балету у Києві майже 60 років тому – 22 листопада 1963 року, не маючи спеціальної музичної освіти. Був спочатку стажером.  Тоді ж, у 1963-му, виборов у конкурсі молодих вокалістів  право  стажуватися у  міланському  театрі «Ла Скала» в Італії. 

У вітринах Музею Анатолія Солов’яненка у Козині є сценічний костюм, в якому Анатолій Борисович всюди виконував партію герцога у «Риголетто».  На фото  1977 року – український тенор на сцені «Метрополітен-опера» у США представляє партію Італійського співака у «Кавалері троянд» Штрауса.

Дружина співака Світлана Солов’яненка розповіла, як неохоче відпускали через Москву співака з України на гастролі у США. Як грип завадив виконати під час першої поїздки всі попередні плани. І скільки нервувань у представників радянських спецслужб було після того, як на два дні подружжя Солов’яненків відлучилося з американського готелю, щоби погостювати у художника Якова Гніздовського.

Пані Світлана каже, що Анатолію Солов’яненку не раз пропонували переїхати для продовження творчої кар’єри у Москву та Італію. Однак співак вибирав Київ.

                 Музей Анатолія Солов’яненка у Козині неподалік Києва (Фото Валентини САМЧЕНКО).

Тенор виконував оперні партії українською, італійською та російською мовами. 

В його репертуарі було також багато українських пісень. «Чорнії брови, карії очі», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «На горі діброва», «Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…», «Сонце низенько», «Ніч яка місячна», «Місяць на небі», «Стоїть гора високая», «Тече вода», «Повій, вітре, на Вкраїну» - ці виконані Анатолієм Солов'яненком пісні пам'ятають мільйони слухачів. Недаремно донині народженого у Донецьку співака називають  українським соловейком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відповіді солістки Національної опери України Людмили Монастирської на запитання для читачів» УМ»