І трохи Малевича. Травневі покази Національного театру опери і балету імені Тараса Шевченка
На останній місяць весни колектив Національної опери України підготував своїм шанувальникам чимало цікавих музичних подій. >>
Кадр із фільму "Степне".
До програми головного конкурсу цьогорічного Міжнародного кінофестивалю в Локарно (Швейцарія) увійшов перший повнометражний фільм режисерки Марини Вроди “Степне”
Як інформує УМ, про це повідомило видання Успіх in UA.
Подія пройде у період із 2 по 12 серпня.
“Степне” — це історія кількох днів життя літнього чоловіка, який приїжджає в українське село Степне, щоб доглядати за своєю мамою при смерті. Перед самою смертю матір розповідає йому про набір речей, закопаних у сараї, що “повернуть головного героя у спогади та змусять згадати про колишні мрії та все, чого він жадав, проте так і не досяг”, повідомляє donttakefake.com.
“Колись його розшукувало суспільство та його родина, тепер він — втомлена і здебільшого розчарована людина, яка живе швидше за інерцією. Дорога з міста до маминого села стає для нього довгим і складним шляхом… Смерть матері, зустріч із братом і невзаємна любов до жінки дозволяють йому знову відчути себе живим. Проте, чоловік розуміє, що це лише відлуння життя, яке він міг би прожити”, – зазначається у синопсисі картини.
За словами режисерки картини, “Степне” — це “елегійна повість, одним із головних героїв якої є тиша. Це тиша, яка вкриває безкраї українські степи і відлунює у звуках минулих поколінь”.
“Як режисера мене завжди цікавила тема зникнення, втрати, від’їзду, розставання з чимось справді цінним. Йдеться про зникнення цілої системи соціальних зв’язків між людьми, стирання минулого людини чи держави через зміну суспільного устрою. Це прощання з тими невловимими речами, які вже ніколи не повернуться. Момент прощання та зникнення дуже цікавить мене, оскільки я спостерігаю, як відходить частина минулого моєї країни та минулого моїх батьків. Зникаюча природа старих українських сіл, люди, які ще живуть там, але поза системою — все це несе в собі красу вмирання, що вражає”, – говорить Марина Врода.
До слова, на міжнародному конкурсі кінофестивалю Локарно переможець отримує нагороду “Золотий леопард”. Серед інших нагород цієї категорії — приз журі та “Срібні леопарди” за найкращу режисуру, найкращу чоловічу та жіночі ролі. У категорії разом із “Степним” представлено 17 фільмів, зокрема нові роботи філіпінця Лава Діаса (Essential Truths of the Lake), румуна Раду Жуде (Do Not Expect Too Much From the End of the World Film) та француза Квентіна Дюпʼє (Yannick).
Як повідомляла УМ, МУЛЬТИобійми: на міжнародному анімаційному фестивалі в Аннесі українці й Україна були в центрі уваги.
На останній місяць весни колектив Національної опери України підготував своїм шанувальникам чимало цікавих музичних подій. >>
Наступного тижня виповнюється 90 років Івану Марчуку — одному з найвідоміших у світі сучасних українських художників. >>
Колись поетка Наталка Білоцерківець написала рецензію на поетичну збірку Людмили Таран «Колекція коханок» (Л.: Кальварія, 2002), де стверджувала її першість у перевтіленні жінки-авторки у чоловіка-персонажа і дійшла висновку, що «цей її «мачо» — дійсно ідеальний герой наших жінок» >>
Два українські проєкти і музейницю-парамедика минулого тижня назвали найкращими серед претендентів з усієї Європи — переможцями престижної премії у сфері спадщини European Heritage Awards/Europa Nostra Awards. >>
У Бучі 30 квітня на фасаді центру культури та мистецтв по вулиці В. Ковальського, 61-В встановили пам’ятний знак художниці Любові Панченко. >>
У Києві, в Національному академічному драматичному театрі імені Лесі Українки, нещодавно відбулася прем’єра вистави за мотивами повісті Миколи Хвильового «Санаторійна зона». >>