Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Художниця Олександра Екстер (Фото з відкритих джерел)
Кураторка Анна Ветцлер-Манюк, яка проводить екскурсії українською мовою у Штутгартському музеї Staatsgalerie заявила, що музей оновив інформацію про представницю українського авангарду, художницю Олександру Екстер. Раніше вона була підписана як "російська художниця".
Як інформує Україна молода, про це повідомило видання Esthete газета.
Зміни Staatsgalerie вніс на своєму сайті в опис творчості та життя Екстер.
У Штутгартському музеї експонуються три твори українського мистецтва: робота Олександри Екстер "Іспанський танцівник" (1926) та дві скульптури Олександра Архипенка ("Плоский торс" у мармурі та "Плоский торс" у бронзі). Але визначення "російська художниця" в описі Екстер прибрали лише нещодавно.
Робота "Іспанський танцівник" була створена Екстер на замовлення для фільму данського режисера Пітера Урбана Ґада. Вона виготовила 40 "мобільних скульптур" з матеріалів на зразок дерева, металевих пластин тощо, а шарніри дозволяли їм рухатися. Згодом колекція маріонеток розійшлася по музеях та приватних власниках.
"Історія почалась ще півроку тому, коли я готувала матеріал для лекції Klassische Moderne в Staatsgalerie Stuttgart. Для українців, українською мовою. Тоді я зауважила, що на сайті Олександра Екстер представлена, як "російська художниця" і немає жодної згадки про Україну", – розповідає Анна Ветцлер-Манюк.
Вона підкреслює, що в своїх лекціях завжди згадує роки життя художниці в Києві: "Хоча Екстер і не була етнічною українкою, але ми знаємо, що половину свого життя вона провела саме в Україні, і там формувалась як художниця".
Анна згадує, що звернулася до музею з електронним листом і незабаром отримала відповідь. Зі Staatsgalerie писали, що "планують наступний апдейт найближчим часом".
"І скинули мені новий текст, в якому вже було згадано, що Екстер жила, навчалась і працювала в Києві. Оновлена інформація з’явилась в березні", – додає вона.
За її словами, Staatsgalerie – єдина відома їй галерея міста, в якій представлене українське мистецтво. "Але я тримаю цю тему в полі зору і працюю в напрямку, щоб інформація перевірялась. Не лише в Штутгарті, але і в регіоні", – зазначила Ветцлер-Манюк.
"Це надважливо. По-перше, це величезний пласт нашої історії, яка була зручно переписана імперськими фантастами на їхню користь. Через це світ не має уяви про українське мистецтво. Плюс звідси ми маємо насаджений певним людям "комплекс меншовартості", твердження про "молодшого брата" і ще гору різних немудрих наративів. Це обв'язково потрібно виправляти", – підкреслює кураторка.
Як повідомляла УМ, у січні цього року Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк) змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті.
Раніше стало відомо, що музей Метрополітен змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
У березні минулого року Національна галерея у Лондоні перейменувала картину Дега "Російські танцівниці" на "Українські танцівниці".
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>