Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Художниця Олександра Екстер (Фото з відкритих джерел)
Кураторка Анна Ветцлер-Манюк, яка проводить екскурсії українською мовою у Штутгартському музеї Staatsgalerie заявила, що музей оновив інформацію про представницю українського авангарду, художницю Олександру Екстер. Раніше вона була підписана як "російська художниця".
Як інформує Україна молода, про це повідомило видання Esthete газета.
Зміни Staatsgalerie вніс на своєму сайті в опис творчості та життя Екстер.
У Штутгартському музеї експонуються три твори українського мистецтва: робота Олександри Екстер "Іспанський танцівник" (1926) та дві скульптури Олександра Архипенка ("Плоский торс" у мармурі та "Плоский торс" у бронзі). Але визначення "російська художниця" в описі Екстер прибрали лише нещодавно.
Робота "Іспанський танцівник" була створена Екстер на замовлення для фільму данського режисера Пітера Урбана Ґада. Вона виготовила 40 "мобільних скульптур" з матеріалів на зразок дерева, металевих пластин тощо, а шарніри дозволяли їм рухатися. Згодом колекція маріонеток розійшлася по музеях та приватних власниках.

"Історія почалась ще півроку тому, коли я готувала матеріал для лекції Klassische Moderne в Staatsgalerie Stuttgart. Для українців, українською мовою. Тоді я зауважила, що на сайті Олександра Екстер представлена, як "російська художниця" і немає жодної згадки про Україну", – розповідає Анна Ветцлер-Манюк.
Вона підкреслює, що в своїх лекціях завжди згадує роки життя художниці в Києві: "Хоча Екстер і не була етнічною українкою, але ми знаємо, що половину свого життя вона провела саме в Україні, і там формувалась як художниця".
Анна згадує, що звернулася до музею з електронним листом і незабаром отримала відповідь. Зі Staatsgalerie писали, що "планують наступний апдейт найближчим часом".
"І скинули мені новий текст, в якому вже було згадано, що Екстер жила, навчалась і працювала в Києві. Оновлена інформація з’явилась в березні", – додає вона.
За її словами, Staatsgalerie – єдина відома їй галерея міста, в якій представлене українське мистецтво. "Але я тримаю цю тему в полі зору і працюю в напрямку, щоб інформація перевірялась. Не лише в Штутгарті, але і в регіоні", – зазначила Ветцлер-Манюк.
"Це надважливо. По-перше, це величезний пласт нашої історії, яка була зручно переписана імперськими фантастами на їхню користь. Через це світ не має уяви про українське мистецтво. Плюс звідси ми маємо насаджений певним людям "комплекс меншовартості", твердження про "молодшого брата" і ще гору різних немудрих наративів. Це обв'язково потрібно виправляти", – підкреслює кураторка.
Як повідомляла УМ, у січні цього року Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк) змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті.
Раніше стало відомо, що музей Метрополітен змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
У березні минулого року Національна галерея у Лондоні перейменувала картину Дега "Російські танцівниці" на "Українські танцівниці".
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>