Оголошено переможців XV Одеського кінофестивалю
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Художниця Олександра Екстер (Фото з відкритих джерел)
Кураторка Анна Ветцлер-Манюк, яка проводить екскурсії українською мовою у Штутгартському музеї Staatsgalerie заявила, що музей оновив інформацію про представницю українського авангарду, художницю Олександру Екстер. Раніше вона була підписана як "російська художниця".
Як інформує Україна молода, про це повідомило видання Esthete газета.
Зміни Staatsgalerie вніс на своєму сайті в опис творчості та життя Екстер.
У Штутгартському музеї експонуються три твори українського мистецтва: робота Олександри Екстер "Іспанський танцівник" (1926) та дві скульптури Олександра Архипенка ("Плоский торс" у мармурі та "Плоский торс" у бронзі). Але визначення "російська художниця" в описі Екстер прибрали лише нещодавно.
Робота "Іспанський танцівник" була створена Екстер на замовлення для фільму данського режисера Пітера Урбана Ґада. Вона виготовила 40 "мобільних скульптур" з матеріалів на зразок дерева, металевих пластин тощо, а шарніри дозволяли їм рухатися. Згодом колекція маріонеток розійшлася по музеях та приватних власниках.
"Історія почалась ще півроку тому, коли я готувала матеріал для лекції Klassische Moderne в Staatsgalerie Stuttgart. Для українців, українською мовою. Тоді я зауважила, що на сайті Олександра Екстер представлена, як "російська художниця" і немає жодної згадки про Україну", – розповідає Анна Ветцлер-Манюк.
Вона підкреслює, що в своїх лекціях завжди згадує роки життя художниці в Києві: "Хоча Екстер і не була етнічною українкою, але ми знаємо, що половину свого життя вона провела саме в Україні, і там формувалась як художниця".
Анна згадує, що звернулася до музею з електронним листом і незабаром отримала відповідь. Зі Staatsgalerie писали, що "планують наступний апдейт найближчим часом".
"І скинули мені новий текст, в якому вже було згадано, що Екстер жила, навчалась і працювала в Києві. Оновлена інформація з’явилась в березні", – додає вона.
За її словами, Staatsgalerie – єдина відома їй галерея міста, в якій представлене українське мистецтво. "Але я тримаю цю тему в полі зору і працюю в напрямку, щоб інформація перевірялась. Не лише в Штутгарті, але і в регіоні", – зазначила Ветцлер-Манюк.
"Це надважливо. По-перше, це величезний пласт нашої історії, яка була зручно переписана імперськими фантастами на їхню користь. Через це світ не має уяви про українське мистецтво. Плюс звідси ми маємо насаджений певним людям "комплекс меншовартості", твердження про "молодшого брата" і ще гору різних немудрих наративів. Це обв'язково потрібно виправляти", – підкреслює кураторка.
Як повідомляла УМ, у січні цього року Музей мистецтва Метрополітен (Нью-Йорк) змінив у своїх описах національність уродженця Маріуполя, художника Архипа Куїнджі з росіянина на українця. А також додав, що саме росіяни зруйнували його музей у рідному місті.
Раніше стало відомо, що музей Метрополітен змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".
У березні минулого року Національна галерея у Лондоні перейменувала картину Дега "Російські танцівниці" на "Українські танцівниці".
Під час закриття фестивалю у Києві 20 липня журі XV Одеського міжнародного кінофестивалю оголосило переможців. >>
Три картини художника з Макарівщини Анатолія Марчука нещодавно були продані на аукціоні у Тетієві >>
Навряд чи знайдеться в Україні людина, яка хоча б раз не чула у виконанні цього прославленого артиста художнього слова усмішки Павла Глазового чи Остапа Вишні або ж поезії Тараса Шевченка, чию творчість він підняв на неосяжну висоту. >>
Здорова видавнича стратегія — перекладати резонансні світові новинки, а тоді повертатися до публікації раніше не відомих українському читачеві творів того чи того автора. >>
У Черкасах урочисто відкрили меморіальний знак одному з авторів проєкту обласної філармонії — видатному українському архітектору, члену Національної спілки архітекторів України Леоніду Степановичу Кондратському. >>
Учасник етноколективу «Троїсті музики», артист «Дикого театру» Микола Ленок поліг у бою, захищаючи Україну поблизу міста Часів Яр на Донеччині. >>