У Кенійському місті Найробі відкрили український мурал «Grains of Culture» (Зерна культури), що став частиною першого масштабного українського артпроєкту на африканському континенті.
Стінопис втілили художники з Кенії Moha та Eliamin Ink разом із українськими митцями Аліною Коник, Андрієм Ковтуном та Нікітою Кравцовим – він частина міжнародного проєкту муралів "The Wall".
Як інформує Україна молода, про це повідомляє УП.Життя
Кураторка Катя Тейлор розповіла про символізм проєкту, а також, що в Африці знають про Україну.
«Проєкт погодили ще рік тому, довго вагались, де його мають реалізувати. У жовтні вирушили в нашу першу подорож у Відень, потім був Брюссель, Марсель і нарешті приїхали до Кенії. Тобто це проєкт, який охоплює Європу і можна сказати Африку. Мурал актуальний, але він не про війну – вона важлива, але є дуже багато проєктів, які вже про неї говорять. Наш – радше про співпрацю, колаборацію між країнами»,– каже кураторка.
Катя Тейлор затвердила ескіз триптиха, але остаточне рішення втілення приймали самі митці. Назва «Зерна культури» – символічна. Підкреслює співпрацю, обмін між Україною й Африкою.
«Україна поставляє зерно в Африку – навіть зараз, коли маємо повномасштабну війну. Україна допомагає Кенії – днями прибуде корабель з гуманітарною допомогою – зерном. Африка поставляє каву у весь світ, також в Україну. Мурал – трилогія, яка розкриває тему наших стосунків від діалогу між людьми і до економічних, політичних і культурних взаємин»,– каже кураторка.
Підкреслює, що в Африці присутність України майже не відчутна. На весь континент діють лише 6 українських посольств.
"Нас за рік добре знають у Європі – про нашу культуру, історію, цінності. Але в Африці – своя повістка, розуміння, чим є Україна – і вона для них дуже далека. Чому мають за нас переживати, включатись в діалог, підтримувати Україну? Якщо ми хочемо посилити тут свій голос, отримати підтримку в міжнародних організаціях, які впливають на рішення, що приймаються на користь України – нам треба будувати ці стосунки. І в першу чергу на Африканському континенті, де Україна представлена дуже мало»,– каже Катя Тейлор.
Для України це прецедент – проєкту такого масштабу не існувало в Африці.
«Країни, які нам здаються дуже далекими – дуже близькі нам за духом. Кенія розділяє з нами цінності демократії. Країни Африки, так само як і ми, мають колоніальне минуле – як ніхто знають, що таке імперіалістичні наративи. Вони позбавились цього – ми все ще маємо такий вплив. Екс-британська імперія дуже ретельно переосмислила своє минуле – але це не відбувається з Росією. В проєкті не порівнюємо досвіди, а запропонували поглянути на минуле, коли ми не мали голосу, а тепер можемо демонструвати надбання, говорити про нашу історію, повертати наші культурні цінності»,– каже кураторка.
Катя Тейлор наголошує, що в африканських країнах потужна російська пропаганда.
«Ще на етапі створення муралу боти атакували авторів у соцмережах. Про Україну більше знають люди, які критично мислять, ангажовані в міжнародну повістку – розуміють, що у нас відбувається. Вони на нашій стороні. А от пересічні кенійці часто знаходяться під впливом пропаганди. Нас знають завдяки студентам. Але це створило радше негативний імідж. Бо коли на початку війни студентів з Африки затримали на кордоні – Росія розігнала фейк, що українці расисти. І це полетіло так далеко, що досі не можемо спіймати»,– каже Катя Тейлор.
Зараз про Україну в Африці здебільшого відомі три факти – два навіяні російською пропагандою.
«Коли тут говорять про Україну – помітні 3 меседжі. Що ми воюємо з Росією і це громадянська війна, що українці це расисти, а третій позитивний – величезна кампанія з поставкою зерна. Але там також є купа брехні. Бо коли Росія окупувала Маріуполь і вкрала наше зерно – вони продали його під своїм лейблом»,– каже кураторка.
Ділиться, що проєкт став одним із найважчих, які втілила.
«Просувати свої меседжі в Африці непросто – бо кенійці сприймають білих людей, які приїздять зі своєю ідеологією, як тих, що нав’язують ідеї. Тут їх називають "мізунгу". Маємо бути лояльними, дипломатичними в тому, як ми комунікуємо. Один із важливих наративів – що Росія не борець з імперіалізмом, як вона себе тут представляє, а сама є імперією. І це міф, який потрібно розвінчувати, але в дуже м’якій формі. А мистецтво є міжнародною мовою, яка не потребує перекладу. Ми поїдемо – а мурал залишиться», – каже Катя Тейлор.
В рамках підготовки до відкриття муралу художники також розмалювали місцевий транспорт – mataty (матату). Втілили двоє художників з Кенії, Moha та Eliamin Ink за участі українських колег.
Як повідомляла УМ, у розгромленій Бородянці на зруйнованому будинку з'явився малюнок легендарного Бенксі.