Хто дивитиметься фільм вперше, навіть не здогадається, що його знято не в ці «гарячі» воєнні дні, а ще в 2018 році. Адже йдеться про нелегкий вибір для багатьох сьогоднішніх українців: поїхати в безпечніше місце, коли довкола рвуться снаряди, чи залишитися вдома. На своїй землі.
Творці фільму, мабуть, і не підозрювали, що стрічка стане пророчою і за кілька років, порушене в ній питання втечі від війни, яке до того вже пережив Донбас, зачепить населення практично всієї України.
Сюжет фільму розгортається навесні. Уляна зібрала речі, щоб поїхати. А Гордій щепить дерева у своєму садку. Бо в цей куточок сільського раю прийшла війна…
Усього за три з половиною хвилини авторам короткометражки вдалося передати біль і відчай простого українця, який через війну змушений покинути все, що впродовж життя творили його руки, який втрачає всю родину і через це втрачає розум сам, який відправляє на боротьбу з ворогом найдорожче - своїх дітей.
Стрічку екранізовано в рамках проєкту «Дивись українське» компанією «Вавілон» за підтримки Деркіно. У ролях: Станіслав Боклан, Ніна Набока, Олександр Биков.
Режисер-постановник Саша Кірієнко, сценарист Федір Янько, оператор-постановник Дмитро Ященков, художник-постановник Олександра Дробот, продюсери Андрій Ризоль, Святослав Ризоль.
Стрічка отримала Гран-прі та Спеціальну відзнаку Канівського міжнародного кінофестивалю ім. Юрія Іллєнка (2018), приз за найкращу кінорежисуру Трускавецького МКФ «Корона Карпат» 2018 року (Саша Кірієнко), 1 місце в номінації «Ігровий фільм» на Кінофестивалі «Світло» (2019).
У Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна відкрили виокремлену книгозбірню українського поета та перекладача тюркських літератур Миколи Мірошниченка (1947—2009). >>
Львів — це місто не лише найароматнішої кави, а й романтичної музичної історії, пов’язаної з Францом Ксавером Моцартом — сином знаменитого австрійського композитора і музиканта-віртуоза Вольфганга Амадея. >>
У крайньому романі Стівена Кінга «Голлі» (Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2024) знову немає нічого від класичного іміджу «короля жахів»: ані містики, ні фентезійних істот. >>