Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
"Безхозний" "Довженко-центр".
Кабінет Міністрів України передав цілісний майновий комплекс державного підприємства “Національний центр Олександра Довженка” у сферу управління Державного агентства з питань кіно.
Як інформує УМ, відповідне рішення було ухвалено на засіданні уряду у середу, 26 січня.
До цього цілісний майновий комплекс державного підприємства “Національний центр Олександра Довженка” перебував у сфері управління Міністерства культури та інформаційної політики.
Держкіно доручено у тримісячний термін затвердити стратегічний план розвитку держпідприємства.
Наголошується, що метою ухвалення рішення є ефективне управління об’єктами державної власності, а також сприяння належному виконанню завдань покладених на Держкіно.
У свою чергу Довженко-Центру офіційну позицію виклав у заяві.
«Міністерство культури та інформаційної політики винесло на розгляд Кабміну передачу Національного центру Олександра Довженка (Довженко-Центру) до сфери управління Держкіно. Доповідь з цього приводу сьогодні, 26 січня, робитиме не Міністр культури, а Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки.
Схоже, що Мінкульт нарешті знайшов у собі волю прийняти хоч якесь рішення стосовно Довженко-Центру. Бо за останній рік серед “підвішених” Мінкультом питань опинилися:
– фінансування діяльності Центру – другий рік поспіль інституція працює без погодженого фінансового плану,
– статус Державного фонду фільмів,
– статус і збереження музейної, архівної та фільмової колекцій, що зберігаються Центром,
– не призначення генерального директора Довженко-Центру – переможниця конкурсу на посаду генерального директора донині – В. О.,
– відсутність ключових показників ефективності або KPI,
– сумнівна згода на приватизацію будівель Центру,
– ігнорування чисельних запитів та питань, що мають вирішуватися органом управління.
Серед основних загроз внаслідок такої нерішучості МКІПу та його очільників: ризики для культурної спадщини, що особливо відчутно в умовах потенційної військової агресії, ефективності діяльності інституції та загалом – цілісності і збереження самого Довженко-Центру. Відсутність позиції Міністерства свідчить про непрофесійність і нерозуміння цінності діяльності інституції – або про ручне управління.
Які проблеми має вирішити передача і що стане її результатом – наразі невідомо. Принаймні, Мінкульт не доводив до Довженко-Центру жодних перспектив або “дорожніх карт”, думка колективу та керівництва не були враховані.
Ефективність рішення про передачу до Держкіно можна буде оцінити, на жаль, через якийсь час. Залежатиме вона насамперед від того, наскільки буде врахована думка Довженко-Центру як професіонала у сфері збереження, дослідження та популяризації кінематографу.
Наша експертність визнана, щонайменше, на світовому рівні. Довженко-Центр є членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF), куди також входять British Film Institute (Велика Британія), EYE Museum (Нідерланди), Austrian Film Archive (Австрія), Filmoteka Narodowa (Польша), Deutsche Kinemathek (Німеччина) та інші провідні кіноархіви та фільмові фонди світу. Залишається, щоб цю експертність і цінність визнали на рівні української влади.
Чи передача і є цим визнанням?», - сказано у заяві Довженко-центу.
Як повідомляла УМ, документальний фільм українського кінорежисера Тараса Томенка "Терикони" відібрано до конкурсної програми 72-го Берлінського кінофестивалю. Світова прем'єра створеної за підтримки Держкіно стрічки відбудеться у конкурсній секції Берлінале – «Generation Kplus».
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>