Найясніша зірка серед зір. Соломія Крушельницька вперше виступила у Львові 134 роки тому
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Скульптор Микола Рапай володів стрілою часу
Відомий скульптор Микола Рапай відійшов у інший світ на Трійцю.
Він є автором пам’ятників та меморіальних дошок Анатолію Солов’яненку, Лесю Курбасу, Олександру Вертинському, Борису Пастернаку (украдена варварами), Максиміліану Волошину, Сергію Параджанову, Михайла Булгакова та іншим.
Як інформує УМ, про це у свої сторінці на Facebооk написав український критик, кінознавець, кіносценарист Сергій Тримбач.
«До останнього дня він малював квіти…, - пише Серій Тримбач. – Пішов тихо, вочевидь просто зупинилось серце, з яким упродовж останніх півроку у нього були проблеми.
Дивовижна людина, дивовижний митець... Працював до останнього, щодень малюючи - здебільшого квіти.
Два тижні тому я був у нього в майстерні, він якраз закінчив натюрморт з бузком, на чорному тлі.
«Це квітка мого дитинства,- вигукнув я,- і запах дитинства. Весь двір наш був засаджений бузком!».
Микола Павлович простягнув мені свій малярський букет: «Раз так - він твій». Тільки оте чорне тло чомусь мені трохи впеклось у душу: «Звідки воно взялось?». Тепер зрозуміло - художник уже бачив проблиски близької темряви».
Микола Рапай народився 13 грудня 1928 року в селі Новоукраїнка, Краснодарськогокраю Росії.
На думку критика, в історії мистецтва Микола Рапай лишається передусім скульптором.
«Назву лишень кілька його робіт, добре відомих киянам, - зазначає Тримбач.- Дехто каже навіть про «Маршрут Рапая»: від пам'ятника Анатолію Солов’яненку на вул. Інститутській — до Леся Курбаса на вул. Прорізній, далі меморіальні дошки Олександру Вертинському, Борису Пастернаку (украдена варварами), Максиміліану Волошину, Сергію Параджанову. Потому Андріївський узвіз, пам'ятник Михайлу Булгакову. Список можна продовжити... І кажуть, знов-таки, що коли відзначити усі Рапаєві точки на карті столиці зірочками, вийде малюнок, що нагадує сузір’я Стрільця. Себто знак молодості і вправності у володінні стрілою часу...».
Про високі моральні принципи Миколи Рапая можна говорити чимало, однак Сергій Тримбач згадав найпромовістіший.
«Аби зрозуміти, якою людиною був Микола Рапай, варто пригадати один лишень епізод його життя. Ще студентом він закохався в Ольгу Маркіш (пізніше Ольга Рапай-Маркіш стане видатною скульпторкою кераміки, порцеляни) .
Її батько був поетом і так званим "ворогом народу", розстріляним. А дочку "нагородили" засланням у казахські степи. Туди й рушив 23-річний Рапай, що скінчилось весіллям і народженням дочки Катерини (вона так само стане художницею).
Ще живий був "великий вождь", одначе моральні принципи Микола вже тоді ставив вище усіх інших. І яка безстрашність!», - написав мистецтвознавець.
Також Тримбач зазначив, що Микола Рапай товаришував не тільки з художниками, а й з письменниками.
Та найбільше, мабуть, з кінематографістами: Сергієм Параджановим, Георгієм Якутовичем (у двох його професійних іпостасях), Романом Балаяном - з ним дружба тривала до останнього дня життя.
«Мої співчуття дочці, Катерині Рапай, - усі останні місяці вона провела поруч батька, вони готували спільну виставку (сподіваюсь, вона відбудеться)», - повідомив Сергій Тримбач. .
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>
У Музеї шістдесятництва відбулася творча зустріч з українським політичним та громадським діячем, нардепом двох скликань, журналістом, мистецтвознавцем, політологом і дисидентом Богданом Горинем, приурочена до його 90-річчя. >>
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
На виконання рішення суду за позовом прокуратури припинено право приватної власності на приміщення флігеля мецената Івана Терещенка. >>