Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
За головними подіями фестивалю можна буде спостерігати онлайн
Цьогорічний Міжнародний фестиваль Бруно Шульца в Дрогобичі, незважаючи на всі застереження та сумніви, таки відбудеться. Щоправда, з певними викликаними пандемією коронавірусу змінами та корективами.
Як інформує УМ, про сказала організаторка та директорка фестивалю Віра Меньок в етері кризового медіа-центру «Дрогобич». З її словами, фестиваль, упродовж останніх 16 років, популяризує та рекламує місто у всьому світі.
Від минулорічних фестивалів захід відрізнятиметься найперше своїми масштабами. Він буде більш камерним. Якщо раніше до Дрогобича на свято приїжджало до 200 гостей з 18−20 країн світу, то тепер очікується на приїзд 25 офіційно запрошених осіб, серед яких будуть письменники, перекладачі, художники, актори, музиканти і, звісно, літературознавці. За головними подіями фестивалю можна буде спостерігати онлайн.
Стартує свято у неділю, 15 листопада, двома інавгураційними лекціями. Одну з них прочитає Сергій Жадан.Того ж дня той же Сергій Жадан постане пред своїми шанувальники у іншій «іпостасі» — разом із формацією «Лінія Манергейма» виступить у музичній програмі.
З Києва до Дрогобича приїде культовий серед української молоді художник Микита Кадан. У Палаці мистецтв розгорнуть дві художні виставки. Помітними дійовими особами того дня стануть дрогобицький перформер Олександр Максимов та львівський художник Влодко Кауфман. Останнього можна буде побачити та почути у музеї ваг в Ратуші.
У наступні дні своє слово скажуть польські художники-акварелісти. Тематично всі їхні картини присвячені Дрогобичу. Очікується на приїзд театральної трупи з Будапешта, яка має дати виставу на сцені розташованого в Дрогобичі обласного академічного музично-драматичного театру імені Ю. Котермака. Учасники й гості фестивалю матимуть змогу побачити авторську виставку фотокартин члена Національної спілки журналістів України Ігоря Фецяка, послухати лекцію-розповідь професора Леоніда Тимошенка про приміщення історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені І. Франка.
Буде багато інших «родзинок» і приємних сюрпризів, якими славиться дрогобицьке свято Бруно Шульца. Цілу «валізку» проєктів підготувала польська сторона: арт-директором фестивалю є Гжегош Юзефчик з Любліна. Віра Меньок відповідає за літературні та літературознавчі проєкти.
Співорганізаторами свята в Дрогобичі, крім Полоністичного науково-інформаційного центру імені І. Менька, є Міністерство культури і національної спадщини Польщі, Дрогобицький педагогічний університет імені І. Франка, Генкосульство Польщі у Львові, близько 25 різних інституцій та фундацій з України та Польщі. Почесний патронат здійснюють президент Любліна та міський голова Дрогобича Тарас Кучма.
Організатори пояснюють проведення фестивалю під час карантину тим, що "якраз у цьому вся суть і полягає — довести собі і іншим, що жоден «чорний сценарій» не спрацює, якщо, дотримуючись встановлених карантинних правил, учасники та гості не «відриватись» будуть, а спробують осмислити «хто» ми і «що» ми. Немає кращого ліку від пандемій, ніж взаємна повага та любов між людьми, пропаганда гуманізму та добра".
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>
Наша геніальна поетеса і драматургиня була також літературознавицею європейського масштабу. Важливо відзначити, що її філологічні студії вирізнялися як академічністю, так і публіцистичною гостротою. Зокрема, міжнародного звучання набув твір Л Українки «Два напрями в новітній італійській літературі». >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>