Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Ідея створити у Харкові пластичну виставу Apollo за Стравинським виникла в уродженця цього міста Станіслава Христенка
На сцені Культурно-театрального центру на Сумській у Харкові 25-26 червня показуватимуть нову перфомативно-пластичну виставу «Аполло» (Apollo) за мотивами балету Ігоря Стравинського «Аполлон Мусагет» (Apollon musagete).
Відразу зауважимо, що життя і творчість композитора, якого десятиліттями намагалися представляти винятково російським, тісно пов’язані не так iз Петербургом чи Москвою, як із Волинню.
В українському містечку Устилуг, що на кордоні з Польщею, зберігся будинок, який він за власним проектом будував для своєї сім’ї.
Там у музеї є світлина, подарована фондом Пауля Захера з Базеля (Швейцарія), на якій композитор записує українського лірника на порозі свого будинку в період роботи над знаменитою «Весною священною».
А перед тим герб Стравинських успадкував елементи геральдики гетьмана Івана Сулими. У родині пишалися приналежністю до цього старовинного українського роду. Сам композитор писав: «Наше прізвище було Сулима-Стравинські, однак коли Росія анексувала частину Польщі, то «Сулима» з якоїсь причини було випущено з нашого прізвища».
Уже своєму синові Святославу він дав подвійне давнє прізвище. Загалом Ігор Стравинський за 88 років був громадянином трьох країн. Його життєвий шлях закінчився у США.
Ідея створити у Харкові пластичну виставу Apollo за Стравинським виникла в уродженця цього міста, який дитиною кілька років жив у Луцьку, а вже понад 10 мешкає у США, — нині 35-річного концертуючого по світу піаніста і диригента Станіслава Христенка, арт-директора міжнародного фестивалю Kharkiv Music Fest.
Театральне дійство від початку передбачало участь камерного оркестру Nova Simfonietta, який Станіслав задумав організувати у Харкові майже три роки тому. Здійснити постановку він запропонував незалежному молодому театру «Нефть».
«Серед запропонованих Станіславом в якості натхнення творів був балет Ігоря Стравинського «Аполлон Мусагет», який мене, власне, і зацікавив, — розповідає «Україні молодій» режисерка вистави Apollo Ніна Хижна. — Ще з університетських часів мене дуже надихала творчість Стравинського та сама його персона. Тож мене зачепила тема, в якій перетинається лінія життя самого Стравинського та сюжетна лінія балету. Це позиція митця чи мисткині, що перебуває в постійній подорожі, зустрічається з вибором, шукає своє місце у світі. Ця тема безперечно є гостро актуальною для мене особисто та людей, з якими я працюю, і багатьох представників інших професій, що так само прагнуть реалізаціі та роблять сьогодні свій вибір. Тож ми написали проект і подали його на конкурсну програму Українського Культурного Фонду, який виграли. У виставі звучатиме музика, створена Станіславом Христенком i Станіславом Кононовим, за мотивами твору Стравинського в різноманітних творчих інтерпретаціях».
Нагадаємо, Ігор Стравинський балет «Аполлон Мусагет» написав 1927 року за мотивами античного міфу про народження сина Зевса Аполонна, який згодом на Олімпі, навчившись гри на лірі та танцiв, стає повелителем (Мусагетом) муз, покровителем (богом) мистецтв.
У харківській виставі Apollo роль Ігоря Стравинського виконає Артем Вусик. Постановники інформують, що використовують шість мов. Утім для розуміння поліглотом бути необов’язково.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>
На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Президент видав указ про присудження найвищої офіційної творчої відзнаки України. >>