Парникові гази в Україні зросли через війну на 30% - Міндовкілля

На території України від початку повномасштабного вторгнення значно збільшилася кількість викидів парникових газів, а в 2024 році цей показник зріс майже вдвічі у порівнянні з попередніми роками.

Як інформує УМ, про це повідомила міністерка захисту довкілля і природних ресурсів України Світлана Гринчук.

"У 2024 році значно зросли викиди через посилені атаки на енергетичну та промислову інфраструктури: за 2022 і 2023 роки вони становили 1,1 млн тонн CO₂, і лише за один 2024 рік вони зросли до 2,1 млн тонн CO₂", – сказала вона.

Світлана Гринчук зазначила, що загалом за 3 роки великої війни в Україні викиди парникових газів становили близько 230 млн тонн CO₂.

Це кількість, яку виробляють за рік уся Австрія, Угорщина, Чехія та Словаччина разом узяті. Стільки ж викидів створюють 120 млн автомобілів.

А це, своєю чергою, понад 40 мільярдів євро збитків для екології України.

"Для оцінки цієї відповідальності використали так звану "соціальну вартість вуглецю", яка становить 185 доларів за тонну CO₂ еквіваленту. Таким чином, застосовуючи цю формулу, загальна сума кліматичних збитків, яких завдала Росія протягом повномасштабного вторгнення, оцінюється в понад 42 млрд доларів", – пояснила Гринчук.

Серед основних факторів, що спричинили такі значні кліматичні збитки:

активні бойові дії;

використання важкої техніки та артилерії;

пожежі в екосистемах;

масовані атаки на енергетичну та промислову інфраструктури.

Крім того, очільниця Міндовкілля зазначила, наголосивши, що за прогнозами Українського гідрометеорологічного інституту, до 2040 року середньорічна температура в Україні може зрости ще на 1°C, а до кінця століття – на 2-4°C.

"Це спричинить подальше зменшення тривалості зим і збільшення кількості посушливих періодів. Тобто не тільки людям, але й рослинам і тваринам доведеться пристосовуватися до зовсім інших умов за дуже короткий термін", – зауважила Гринчук.

За даними Українського гідрометеорологічного інституту, наразі темпи потепління в Україні протягом останніх десятиліть майже втричі перевищують глобальні.

Міністерка зауважила, що Україна має різні кліматичні зони, отже адаптаційні заходи треба розробляти із врахуванням регіональних особливостей.

Експерти проєкту APENA 3, який сприяє впровадженню застосування законодавства ЄС у сферах захисту навколишнього середовища та протидії кліматичним змінам, підрахували необхідну кількість та вартість адаптаційних заходів для трьох пілотних областей:

Львівщина – 168 заходів та 273,7 мільйона євро;

Миколаївщина – 171 захід та 155,7 мільйона євро;

Івано-Франківщина – 158 заходів та 152,6 мільйона євро.

Йдеться про системи раннього оповіщення, захисні інженерні споруди, системи зрошення та дренажу, розумні електромережі тощо.

"Розробка документів для перших пілотних областей зайняла приблизно три роки, оскільки потребувала оновлення методики з урахуванням прогресу в міжнародній та європейській науці й практиці. Для інших областей підготовку документів можна зробити в рази швидше – за декілька місяців", – наголосила Світлана Гринчук.

Раніше кліматологиня Світлана Краковська розповідала, що за останні 60 років підвищення середньої температури в Україні відбувалося майже у 2,5 раза швидше, ніж загалом у світі.

Наша країна випереджає навіть Європу: швидкість зростання середньої річної температури в Україні у 1961–2023 роках становила 0,41℃за десять років, а в Європі – 0,34℃.

Як повідомляла УМ, Україна зазнала екологічних збитків від війни станом на січень минулого року - на 2,2 трлн грн.