Зброя та військова техніка: Німеччина виділила новий пакет допомоги для України
Німеччина виділила Україні черговий пакет військової допомоги, куди, зокрема, увійшли системи ППО IRIS-T, а також 2 пускові установки до Patriot. >>
Україні потрібно багато боєприпасів для деокупації територій України. (Фото Укроборонпрому)
Франція і Польща влаштували суперечку в середу, коли посли країн в ЄС не змогли врегулювати спір про спільні контракти Євросоюзу на закупівлю боєприпасів для України.
Як інформує УМ, про це виданню Politico стало відомо від трьох дипломатів, знайомих з ситуацією.
Посли ЄС намагалися вийти з глухого кута щодо того, як запровадити план спільної закупівлі боєприпасів для України в її боротьбі з Росією. Хоча лідери ЄС схвалили загальну схему і навіть виділили 2 мільярди євро на її фінансування, з того часу країни Євросоюзу зіткнулися з розбіжностями щодо того, як витратити 1 мільярд євро, зарезервований для спільних контрактів.
Основне питання суперечки полягає у тому, наскільки слід обмежити ці контракти виробниками з ЄС та чи включати в програму компанії з таких країн, як США і Велика Британія.
Франція виступає за те, щоб кошти залишалися в межах Євросоюзу, чим дратує деяких її колег з ЄС.
За словами трьох дипломатів, на зустрічі представників Євросоюзу у середу посол Франції в ЄС звинуватив свого польського колегу в тому, що той у пресі закидає Парижу перешкоджання досягненню остаточної угоди.
Французький чиновник, за словами дипломатів, підкреслив, що Париж є просто прагматичним, і зазначив, що країни ЄС вже погодилися витратити 1 млрд євро на відшкодування за передані Україні боєприпаси.
Польський урядовець заперечив, заявивши, що Франція лише ускладнює поточні переговори.
Врешті-решт, у справу втрутилася Швеція, яка головує в Раді ЄС, намагаючись знайти компроміс. Шведські посадовці запропонували оновлений текст домовленості, який намагався задовольнити обидві сторони.
Компромісний документ обмежив майбутні контракти "економічними операторами, створеними в ЄС і в Норвегії", але включив рядок про те, що директива не повинна створювати прецедент.
Деякі дипломати вважали, що новий текст надто прихильний до позиції Франції. Інші нарікали, що він відкриває нові питання про те, які компанії або субпідрядники повинні бути залучені до контрактів.
Пізно ввечері в середу посадовці ЄС визнали, що не змогли досягти жодних домовленостей в цей день.
Переговори, ймовірно, продовжать наступного тижня. Це означає, що міністри закордонних справ ЄС не матимуть погодженої угоди для обговорення на зустрічі в понеділок у Люксембурзі.
Спільний план закупівлі боєприпасів є частиною триетапного процесу, який лідери ЄС схвалили минулого місяця в надії швидко отримати вкрай необхідні для України боєприпаси.
За словами одного з дипломатів, однією з ключових проблем для чиновників ЄС залишається постійне занепокоєння тим, що європейська оборонна промисловість може не впоратися із завданням поставити 1 мільйон снарядів в Україну за 12 місяців.
Як повідомляла УМ, Україна отримала від Німеччини новий пакет військової допомоги, куди увійшов перший зенітно-ракетний комплекс Patriot та снаряди до нього.
Німеччина виділила Україні черговий пакет військової допомоги, куди, зокрема, увійшли системи ППО IRIS-T, а також 2 пускові установки до Patriot. >>
До ідеї, щоб держава мала свою ядерну зброю прихильно ставляться 73% українців. Не підтримують цю ідею 20% опитаних та ще 7% не визначились щодо цього питання. >>
Із початку 2024 року в Україні припинили свою діяльність 254 288 фізосіб-підприємців, а після підписання у листопаді президентом закону про підвищення податків – закрилися 22,5 тис. ФОПів. >>
Міністерство оборони України виділило додаткові 1,89 мільярда гривень на покупку дронів. >>
На посилення морської оборони України Норвегія виділяє ще додатково 2,7 млрд норвезьких крон (близько $242,38 млн). >>
Нові правила для в’їзду до країн Європейського Союзу вступлять в дію вже у 2025 році. >>