Після Лондона черкаська родина створила успішний бізнес у селі

Подружжя Анна Светік та Максим Цапко, повернувшись із Лондона, розпочали власний швацький бізнес у черкаському селі Костянтинівка.

Про це повідомляє сайт "Stalo.delo".

Їхня фірма "Свєтік" вже майже 6 років шиє дитячій одяг та постільну білизну з натуральних тканин.

Підприємці адаптували розмірну сітку та моделі для українських дітей. До того ж відкрили власну мережу магазинів "Манна" у Смілі, Києві та Черкассах.

Протягом останніх трьох років у бізнес було вкладено $80 тис. З них $30 тис. — на придбання та ремонт приміщення під швацький цех. Ще $50 тис. — на обладнання, програмне забезпечення та відкриття трьох магазинів.




Натепер рентабельність виробництва сягає 20-30%, а обсяг продажів складає 60-100 тис. грн на місяць.

Реальна можливість «відбити» вкладене з’явилася лише на четвертий рік роботи. "Хоча це досить відносно, — говорить Анна. — Ми постійно вкладаємо кошти у розвиток бізнесу та інфраструктури села".

Власники "Свєтіка" знають, як заощадити, використовуючи місцеві можливості. Майстрині, які тут працюють, охоче розбирають залишки від основного виробництва і створюють ляльки-мотанки, обереги та інші витвори народного мистецтва.

Одним із факторів, який дозволяє продавати готові вироби за демократичними цінами, є прямі продажі через мережу фірмових магазинів. Ще одна конкурентна перевага — великий асортимент: від повзунків до зимових курток.



Наразі на виробництві відшивають для власних магазинів білизняний трикотаж, спідниці, брюки, спортивні костюми, верхній одяг тощо, а також дитячу постільну білизну. Виконують і сторонні замовлення. Анна вважає, що розширити асортимент можна за рахунок пошиття слінгів та одягу для вагітних.

Тканини, трикотаж використовують натуральні, співпрацюють із постачальниками в основному з Польщі, а також Туреччини, Китаю та Кореї. Із сировиною в Україні, скаржиться Анна, велика прогалина — якість українських тканин залишає бажати кращого.

А у майбутніх планах — виробництво повного циклу із пошиття пуховиків, починаючи з вирощування гусей і закінчуючи готовими виробами.

Підприємці кажуть, те, що виробництво знаходиться у селі, з одного боку — проблема, адже не вистачає кваліфікованих кадрів – потрібні конструктори, технологи, закрійники, художники, модель’єри, електрики, механіки, менеджери, а з іншого — це нагода утримати людей у селі. А якщо такі люди будуть жити в селі, то це позначиться і на культурному рівні, і на престижності життя в сільській місцевості.